Про організацію роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови у школах (школах-інтернатах) для дітей глухих та зі зниженим слухом

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-491 від 13 липня 2010 року

Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим,
управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій

Про організацію роботи з розвитку
слухового сприймання та формування вимови
у школах (школах-інтернатах) для дітей
глухих та зі зниженим слухом

Міністерство освіти і науки надсилає інструктивно-методичний лист "Про організацію роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови у школах (школах-інтернатах) для дітей глухих та зі зниженим слухом". Просимо довести зазначений лист до відома керівників загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів для дітей з порушеннями слуху та забезпечити його виконання.

Додаток: на 4 арк.

Перший заступник Міністра       Б.М. Жебровський

Додаток
до листа Міністерства освіти і науки
від 13.07.10 № 1/9-491

Про організацію роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови у школах (школах-інтернатах) для дітей глухих та зі зниженим слухом

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 р. № 848 "Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку” затверджено базові навчальні плани для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів 8 видів.

Основна особливість зазначеного державного стандарту полягає в тому, що в інваріантну складову базових навчальних планів для дітей з різними порушеннями розвитку, на відміну від загальноосвітньої школи, включено корекційно-розвитковий блок.

Корекційно-розвиткові заняття спрямовані на компенсацію порушень психофізичного розвитку дітей, створення передумов для успішного засвоєння навчальних програм, всебічного розвитку учнів (вихованців).

Розвиток слухового сприймання та формування вимови є одним з основних завдань навчально-реабілітаційного процесу у спеціальних загальноосвітніх школах (школах-інтернатах) для дітей глухих та зі зниженим слухом.

Мета слухомовленнєвої роботи - ефективне використання залишків слуху, максимальний розвиток слухової функції, формування навичок сприймання мовленнєвих і немовленнєвих звуків на слухо-зоро-вібраційній основі; формування навичок правильної вимови та продукування усного мовлення.

Робота з розвитку слухового сприймання та формування вимови є невід’ємною складовою навчально-реабілітаційного процесу у першу та другу половину дня. Особливе значення мають спеціальні корекційно-розвиткові заняття, передбачені інваріантною складовою навчальних планів шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей глухих та зі зниженим слухом. Система роботи з розвитку слухового сприймання передбачає диференційований підхід до навчання учнів (вихованців), враховує рівень їх загального і мовленнєвого розвитку, характер і ступінь порушення слухової функції, можливості її розвитку.

Системну слухомовленнєву роботу здійснюють вчителі, які проводять корекційно-розвиткові заняття; вчителі початкових, середніх, старших класів; вихователі; вчителі-дефектологи шкіл для глухих дітей та інструктори слухових кабінетів шкіл для дітей зі зниженим слухом як у першій, так і в другій половині дня.

Застосування звукопідсилювальної апаратури індивідуального та колективного користування є обов’язковою вимогою як під час проведення  уроків та корекційних занять, так і в позаурочний час.

Адміністрація шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей глухих та зі зниженим слухом створює умови для постійного ефективного вико­ристання педагогічними працівниками звукопідсилювальної апаратури колективного та індивіду­ального користування, координує взаємодію зазначених закладів із загальноосвітніми навчальними закладами з метою мотивації активної мовленнєвої діяльності учнів у сприятливому мовленнєвому середовищі.

Центром спеціально організованої корекційної роботи з розвитку слухо-зоро-вібраційного сприймання немовленнєвих звуків, мовлення та формування вимови учнів з порушеннями слуху у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей глухих та зі зниженим слухом є слуховий кабінет. У слуховому кабінеті проводяться фронтальні заняття, вивчення слухової функції (оцінюється її стан, можливості, прослідковується динаміка її розвитку протягом усіх років навчання), а також надається консультативно-методична і практична допомога педагогічним працівникам та батькам дітей з порушеннями слуху.

Роботу в слуховому кабінеті здійснює вчитель-дефектолог у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для глухих дітей та інструктор слухового кабінету в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для дітей зі зниженим слухом, посади яких передбачені у штатних розписах цих шкіл, які складаються відповідно до Типових штатних нормативів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених наказом МОН від 05.12.2008 № 1105 "Про затвердження штатних нормативів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку" (зі змінами, внесеними наказом МОН від 05.02.2009 р. № 69).

На посаду вчителя-дефектолога та інструктора слухового кабінету призначаються фахівці, які мають вищу дефектологічну освіту за фахом "Сурдопедагог", володіють методикою роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови, обстеження слухової функції.

Тижневе навантаження вчителя-дефектолога та інструктора слухового кабінету визначене Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженою наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 р. № 102, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 травня 1993 року за № 56 (із змінами).

Розподіл робочого часу вчителя-дефектолога та інструктора слухового кабінету здійснюється з урахуванням типологічних та індивідуальних особливостей контингенту учнів, стану їх слухової функції та передбачає такі види роботи:

• спеціальні навчальні групові та фронтальні заняття з учнями підготовчих, 1-4 класів (1 година на тиждень);
• індивідуальна робота з вивчення стану і динаміки розвитку порушеної слухової функції, виявлення резерву її розвитку, підбір і уточнення режиму слухової апаратури (як індивідуального так і колективного користування), виявлення стану мовленнєвої функції учня.

Посадові обов’язки вчителя-дефектолога та інструктора слухового кабінету розробляються керівником закладу відповідно до вимог чинного законодавства та затверджуються наказом по школі (школі-інтернату) за погодженням із профспілковим комітетом закладу.

Орієнтовні обов’язки вчителя-дефектолога шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей та інструктора слухового кабінету шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим слухом:

• сприяння дотриманню слухомовленнєвого режиму в школі (школі-інтернаті);
• періодичне обстеження стану слухової функції учнів та розвитку мовлення;
• проведення 1 раз на тиждень фронтальних занять з розвитку слухової функції, формування навичок сприймання мовленнєвих і немовленнєвих звуків на слухо-зоро-вібраційній основі; формування навичок правильної вимови та продукування усного мовлення з учнями підготовчого, 1-4 класів;
• визначення разом із лікарем-отоларингологом оптимального режиму роботи звукопідсилювальної апаратури індивідуального та колективного використання;
• сприяння регулярному використанню звукопідсилювальної апаратури у навчально-реабілітаційному процесі;
• складання разом із вчителем класу, вихователем, вчителем індивідуальних занять та практичним психологом школи аудіолого-педагогічної характеристики на учнів;
• ведення відповідної документації (річний план роботи кабінету, графік роботи кабінету, поурочні плани фронтальних занять, папки з аудіограмами та профілями вимови учнів, журнали: відвідування уроків та занять з розвитку слухового сприймання та формування вимови, обліку консультацій, обліку індивідуальних слухових апаратів та обладнання кабінету);
• надання консультативно-методичної допомоги педагогічним працівникам закладу та батькам учнів (вихованців) з розвитку слухового (слухо-зоро-вібраційного) сприймання мовлення та формування вимови як на індивідуальних заняттях, так і під час усього навчально-виховного процесу;
• участь у засіданнях шкільної психолого-медико-педагогічної комісії.

Вчитель-дефектолог та інструктор слухового кабінету надають допомогу вчителям і вихователям у відборі матеріалу для виступів дітей на шкільних святах, беруть участь у підготовці та проведенні шкільних заходів.

Фронтальні заняття у слуховому кабінеті проводяться за розкладом, затвердженим керівником навчального закладу.

Вчитель-дефектолог шкіл (шкіл-інтернатів) для глухих дітей та інструктор слухового кабінету шкіл (шкіл-інтернатів) для дітей зі зниженим слухом проводять заняття з учнями протягом дня: фронтально та малими групами (по 2 - 3 чол.) - в позаурочний час; індивідуальні діагностичні заняття з учнями проводяться без урахування розкладу уроків чи позакласних занять.

Змістом фронтальних занять у школі (школі-інтернаті) для дітей глухих та зі зниженим слухом є формування ритміко-інтонаційної структури мовлення, уточнення та збагачення уявлень дітей з порушеннями слуху про світ немовленнєвих звуків, навчання сприйняттю на слух музики, різних дитячих пісень, віршів; розрізнення ритмів, їх відтворення за допомогою рухів, голосом тощо.

Основним засобом сприймання мовленнєвого матеріалу на заняттях є слухо-зорове сприймання мовлення.

Невід'ємною частиною кожного заняття є формування вимови, робота над словесним і логічним наголосом, злитим відтворенням слів і словосполучень, темпом та інтонаційним оформленням мовлення.

Слуховий кабінет повинен бути розташований у просторому, віддаленому від шуму приміщенні, стіни і стеля якого вкриті звукоізоляційними та  звукопоглинаючими матеріалами. Приміщення повинне бути обладнане індукційною петлею для використання індивідуальних слухових апаратів.

Обладнання слухового кабінету:

• комплект стаціонарної (дротової або бездротової) звукопідсилювальної апаратури колективного використання;
• діагностична апаратура (аудіометр, калібровані музичні іграшки тощо);
• комп’ютерна техніка з програмним забезпеченням для сприймання мовлення та контролю власного мовлення;
• прилади видимого мовлення;
• аудіовізуальні засоби навчання;
• наочні дидактичні матеріали;
• набір предметів, що звучать, музичні іграшки та інструменти;
• методична література;
• класна дошка;
• стіл вчителя з пультом керування (з підсилювачем звуку та комутатором);
• столи учнів з індивідуальними пультами.

При використанні обладнання слухового кабінету необхідно суворо дотримуватись правил техніки безпеки.

Забезпечення ефективності корекційної роботи з розвитку слухового сприймання та формування вимови досягається шляхом дотримання слухомовленнєвого режиму, спільних зусиль усіх без винятку педагогічних працівників, батьків учнів (вихованців).

Такий комплексний підхід створить умови для найбільш повного використання залишків слуху учнями з порушеннями слуху у навчальній діяльності, сприятиме їх соціальній адаптації та подальшій інтеграції в суспільство.

Директор департаменту загальної середньої
та дошкільної освіти       О.В.Єресько