Дослідження PISA–2025 засвідчило, що українські учні та учениці демонструють, м’яко кажучи, відверто скромні навчальні результати.
35% підлітків не досягають базового рівня з природничих наук, 46% – з математики, 45% – із читання. Майже третина здобувачів та здобувачок середньої освіти не досягають базового рівня одночасно в усіх трьох галузях.
«У всіх трьох основних галузях дослідження результати України залишаються нижчими за середні показники для країн ОЕСР, а найбільше відставання спостерігається в галузі читання», – зазначили автори звіту PISA–2025.
Вочевидь, наразі Міністерству освіти і науки спільно з Національною академією педагогічних наук слід розробити прагматичні управлінські рішення (які мають бути водночас амбітними та реалістичними), що спрямовані на підвищення навчальної успішності українських школярів та школярок. І не лише розробити, а й спромогтися належного виконання. Пустопорожні візії, дорогі фуршети, закордонні подорожування, розлогі «паркетні» інтерв’ю, толерування корупції, нескінченне скиглення, звинувачення когось – а це лише невеличкий перелік «веселих забав» вищих освітніх управлінців у минулі три роки – справі не допоможуть.
Про необхідність «імплементації» результатів PISA в конкретні управлінські рішення написав також і професор Ігор Лікарчук: «Який сенс просити світ оплачувати нам чергові аналізи стану нашої освіти, якщо після отримання їхніх результатів ми знову не починаємо лікування? <…> Проблема української освіти вже давно не в нестачі даних. Даних – більш ніж достатньо. Проблема в багаторічній інституційній нездатності освітянських керманичів перетворювати неприємні дані на неприємні управлінські рішення <…> То, можливо, вже потрібно перестати замовляти аналізи, а розпочинати лікування?»
У цьому контексті слід нагадати, що Україна вже має досвід належного реагування на результати дослідження PISA. Давайте почнемо з найпростішого – згадаємо факти.
Перше. За поданням міністра освіти і науки України Сергія Шкарлета постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 989 було затверджено Державний стандарт базової середньої освіти, який діє і зараз. Під час підготовки документа було враховано результати PISA–2018, а також рекомендації, що наведені у відповідному звіті.
Зокрема, у Державному стандарті немає поділу на предмети, натомість є освітні галузі – це означає, що розробники освітніх та навчальних програм зможуть як втілювати певну навчальну галузь через окремий предмет, так і комбінувати їх для інтеграції. Для кожної галузі Державний стандарт описує мету і групи загальних результатів, які уточнюються через обов’язкові результати для кожного з циклів. Саме тому кожна освітня галузь має потенціал для розвитку кожної компетентності.
Автори звіту PISA–2025 пишуть: «<…>на етапі створення Державного стандарту базової середньої освіти, який був затверджений 2020 р. і який на сьогодні вже є чинним, розробниками було враховано концептуальні положення рамкових документів PISA. Це допомогло в описах результатів навчання, яких має досягати учнівство в Україні на кінець 6-го та 9-го класів, зафіксувати значущі положення, що на них акцентовано в PISA» (сторінка 492).
Друге. 22 лютого 2023 року за ініціативи міністра Сергія Шкарлета проведено форум «Вплив війни на результати навчання», на якому було заслухано докладну інформацію поточний стан успішності українських учнів та учениць, а також результати аналізу освітніх втрат. Масштабний захід було проведено на майданчиках Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
На форумі виступали міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина, президент Національної академії педагогічних наук Василь Кремень, віце-президент Національної академії наук України Олег Рафальський, Голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко, заступник директора Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, співголова громадської організації «Батьки SOS» Олена Парфьонова та багато інших фахівців.
За дорученням міністра Державна служба якості освіти та Український центр оцінювання якості освіти провели глибокий моніторинг освітніх втрат, а на форумі було представлено відповідні інформаційно-аналітичні матеріали та рекомендації.
За результатами форуму, на основі аналізу наявних результатів освітніх втрат – до речі, в умовах воєнного стану цілком очікуваних – було ухвалено низку важливих управлінських рішень. Серед них:
1) розроблено нормативні та методичні матеріали для організації додаткових «компенсаційних» занять;
2) розроблено програми з надолуження освітніх втрат;
3) розпочато експериментальні програми тьюторства;
4) запущено перегляд освітніх програм, зокрема в напрямку адаптації їхнього змісту з урахуванням наявних освітніх втрат;
5) розроблено експрес-курси з основних дисциплін;
6) створено додатковий цифровий контент та діагностичний інструментарій для виявлення прогалин з певних навчальних тем;
7) забезпечено подальший розвиток ресурсного потенціалу Всеукраїнської школи онлайн;
8) здійснюється методична підготовка вчителів до роботи з учнями, які мають значні навчальні прогалини в розвитку компетентностей;
9) запущено проєкт, що спрямований на зменшення негативних наслідків для психічного здоров’я учасників освітнього процесу (на основі досвіду ЮНЕСКО);
10) ініційовано низку наукових досліджень, спрямованих на ідентифікацію освітніх втрат та шляхи їхнього подолання.
Про ці рішення широко повідомлялося у засобах масової інформації.
Одначе через кілька днів, 21 березня 2023 року, міністром стала інша людина. Звісно, більше з питань ідентифікації та подолання освітніх втрат не було проведено жодного серйозного заходу із залученням незалежних фахівців.
Натомість з’явилися медійні істерики, примітивні гасла («боронив державу – боронитиме і освіту!»), купа кольорових картинок із зображенням котиків і собачок, а також десятки петицій на освітні теми...
Навіть більше: згодом за поданням міністра Лісового було ухвалено рішення про ліквідацію Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, на майданчиках якого проводився форум з проблематики освітніх втрат. Ми не стверджуємо, що це помста, але «випадковість» занадто промовиста...
Третє. Також слід нагадати, що 3 березня 2023 року – тобто за каденції міністра Сергія Шкарлета – Кабінет Міністрів України ухвалив розпорядження № 190-р «Про схвалення Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» та затвердження операційного плану її реалізації на 2023–2025 роки».
Передбачалося виконання низки креативних і водночас реалістичних заходів, зокрема:
- підвищення обізнаності бібліотекарів та працівників закладів дошкільної освіти щодо способів залучення дітей до проведення часу з книгою;
- розроблення та забезпечення поширення інформаційно-довідкових та методичних матеріалів для бібліотекарів публічних бібліотек та педагогічних працівників закладів освіти щодо формування інтересу до читання у дітей;
- створення умов для оволодіння різними читацькими техніками, інноваційного розвитку читання на рівні загальної середньої освіти;
- забезпечення врахування в освітніх програмах застосування технік творчого письма («creative writing») та критичного читання текстів різних видів (зокрема художніх, публіцистичних, навчальних, наукових текстів, медіатекстів);
- забезпечення інтерактивізації та гейміфікації процесу читання для здобувачів загальної середньої освіти;
- популяризація читання як чинника розвитку критичного мислення та інструменту досягнення успіху у навчанні та житті;
- запровадження системи публічної підтримки активних учасників читацького та літературного руху серед дітей та юнацтва;
- забезпечення збору, оброблення, узагальнення, аналізу та моніторингу інформації щодо читання здобувачами освіти;
- дослідження читацьких трендів серед аудиторії здобувачів освіти.
Ключовими виконавцями відповідних заходів були визначені Міністерство культури, Міністерство освіти і науки, обласні адміністрації.
Яку роботу зробило МОН протягом 2023–2026 років на виконання зазначеної Стратегії – громадськості не відомо. Мовчать про це і так звані «освітні експерти» та «освітні експертки», яких у нашій країні наплодилася сила-силенна.
Слід згадати ще один факт, так би мовити, суто організаційний. Дослідження 2022 року, попри війну, не було скасоване. Освітні управлінці під керівництвом міністра Сергія Шкарлета змогли організувати проведення всіх необхідних процедур. У той час, коли окремі галасливі експертки репетували «треба запроваджувати надзвичайний стан в освіті!», тисячі і тисячі українських педагогів сумлінно виконували свій професійний обов’язок.
Планувалося, що збір інформації буде проведено у квітні-травні 2022 року, але через широкомасштабне вторгнення його було перенесено на жовтень. У дослідженні взяли участь 3876 учнів зі 164-х шкіл.
Автори звіту PISA–2025 пишуть: «В Україні, яка <…> попри повномасштабне вторгнення росії, успішно взяла участь у PISA–2022, результати оцінювання стали важливим орієнтиром для стратегічного планування на основі врахування освітніх втрат і розривів, спричинених пандемією COVID-19 та далі повномасштабною війною» (сторінка 492).
Таким чином, наведені факти у їхній сукупності дають змогу зробити переконливий висновок, що Україна має належний досвід формування адаптивної та гнучкої освітньої політики, яка водночас може бути ефективною. Головна умова – освітню політику мають формувати не галасливі дилетанти і дилетантки, а професійні і відповідальні люди.
Дослідження PISA – це не вирок, а надзвичайно інформативний аналітичний матеріал, на основі якого професійно підготовлені та відповідальні люди можуть розробити адекватні управлінські рішення та спромогтися їхнього виконання.
На наше глибоке переконання, криза освітнього управління 2023–2026 років не має стати приводом для умовиводів про нездатність українського суспільства навести лад в національній освітній системі.
P.S. У цій статті відображено лише позицію автора. Висновки та фактичні твердження, наведені у цій статті, не відображають позиції державних органів, установ, організацій.
Сергей Захарин, государственный секретарь Министерства образования и науки Украины (2021-2023), доктор экономических наук, профессор.
