Гарна новина. Якби не одне «але».
Якщо за рік-півтора у державі та чиновників не зміниться ставлення до вчителя та не будуть розгорнуті реальні механізми мотивації до педагогічної діяльності, НУШ перестане існувати.
Залишиться лише абревіатура.
Мармеладно-зефірний період розвитку НУШ закінчився. Наступили сірі будні, коли НУШ потрібно виживати.
Сьогодні головне завдання у виживанні НУШ – підтримка вчителя, а не меблі… Ніколи меблі не вирішували долю освітніх реформ.
А у тих країнах, де ці реформи були успішними, вони розпочиналися не із меблів і техніки, а із заробітної плати вчителів, мотивації їх до ефективної педагогічної діяльності, державної підтримки.
Але це можуть зрозуміти лише ті, хто був у вчительській «шкурі».
Чиновникам, котрі її не носили і не мають педагогічної освіти та розуміння сутності педагогічної праці у звичайній школі, цього не зрозуміти.
А як купувати меблі та обладнання, вони розуміють дуже добре.
Автор: Игорь Ликарчук, доктор педагогических наук, профессор.
