Автор: Игорь Ликарчук, эксруководитель Украинского центра оценивания качества образования.
У мережі розганяється чергова «перемога» на освітянському фронті.
Це про можливість відновлення в наступному році історії України серед предметів ДПА.
Давно і глибоко переконаний у тому, що ДПА в існуючому варіанті – п’яте колесо до освітянського воза, який і так ледве дибає. І з цим колесом отой віз краще не поїде.
При цьому наголошую, що нашій загальній середній освіті потрібна підсумкова атестація на різних рівнях її здобуття. Але не ДПА у совєтському варіанті, а ДНПА. У цій абревіатурі ключовим стає слово незалежна.
Підсумкову атестацію повинен проводити не заклад освіти, у якому учень навчається, а незалежні структури за сучасними методиками освітніх вимірювань…
Так, цих методик для масового і широкого використання в Україні немає.
Але в Україні працює сила-силенна чиновників, методистів, центрів, служб, інститутів, які б могли подібні методики розробити і реалізувати. Було б бажання… Як у свій час було бажання розробити і запровадити ЗНО…
І це стосується не лише історії України, а й інших предметів, із яких проводиться ДПА.
Лише у тому випадку, якщо ДПА буде незалежною, є сенс її проводити.
У іншому випадку – такого сенсу немає.
Кожен вчитель і без ДПА дуже добре знає рівень знань своїх учнів…
То для чого черговий хайп?
