Е. Кравченко: неужели только экзамен гарантирует знания?

Автор: Евгений Кравченко, учитель истории, частное учебное заведение «Технічний ліцей» г. Днепр.

Освіта, НМТ та два предмети...

Бачу, що майже вся історична спільнота обурилася відсутністю нашої Кліо на національному мультипредметному тесті. Хотів також висловитися з досвіду свого посереднього строку викладання.

Відразу зазначу: мені не подобається ні обраний формат іспиту, ні затягування з вибором предметів та тем. Взагалі на роботу МОН в часи війни без брому не глянеш. М'яко кажучи, дякую, Боже, що я в приватній школі...

Два предмети, десять чи п'ятнадцять? Невже наявність обов'язкового іспиту гарантує знання? А тут ще ж історія?! Як же ж патріотизм, держава, війна і т. ін.?

А в мене інші питання, особливо до моїх колег. Не до тих, що створюють папірці, щоб душити будь-яку викладацьку ініціативу. Не до тих чинуш, які в 2018 році робили пам'ятний захід Небесній Сотні, присвятивши кожну його секунду АТО. Не до тієї розумаки міського департаменту, яка змушувала мене тягнути червоний прапор у музей.

Питання до викладачів, вчителів, педагогів, чи як ми ще себе називаємо.

Наскільки зубріння 25 тем протягом п'яти місяців пов'язано з патріотизмом? Скільки пам'ятних місць своєї країни бачили ваші вихованці? Не на картинках, а вживу? Скільки свят та пам'ятних дат пам'ятають ті, кого ви неодноразово долучали до тематичних заходів?

Будьте чесними, хоча б перед собою. Згадайте, що було зроблено для патріотизму та історії за 9 років війни... Хто вас підтримував і за допомогою чого. Скільки рекомендацій і «листів щастя» про заходи треба було реалізовувати? А супроводжувати фотографіями в стилі «діточки біля дошки, розчулені картинками»? І це в умовах, коли одні з перших підручників НУШ затримали майже на рік. Та у вас таких історій мільйони.

Вибачте за ці скарги та скиглення. Як і ви, я обожнюю історію. Як і всі ми, хочу, щоб учні були патріотами.

Але подивіться правді у вічі...Треба створювати не іспити, а систему нормального патріотичного виховання. А на це дійсно потрібні кошти і мотивація. Не папірці з відписками, а роки цілеспрямованої роботи.

P. S. Тим, хто кидає звинувачення за «зниження показників» та «падіння рівня знань», раджу хоч місяць повчитися за відсутності світла. Чи посидіти декілька занять з класом у бомбосховищі. Дякуйте учням за те, що вони залишаються з нами.

На фото моя рідна школа.

Оригинал