Владимир Белый: умения - это не про наше образование?

Учитель должен не только знать в своем предмете больше, чем лучший его ученик, а главное - уметь

Владимир Белый: умения - это не про наше образование?

Автор: Владимир Белый, эксзаместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Учні

Наша система загальної середньої освіти як пострадянська її версія програвала й програє закордонним аналогам, бо нашим випускникам бракувало й бракує вмінь застосовувати програмну теорію.

Недарма, наприклад, у Швейцарії лише 30% випускників системи закладів середньої освіти продовжують навчання в університетах, а 70% – у системі професійно-технічної освіти. Адже якщо вища освіта не спрямована на вміння продуктивного застосування наукових знань – це взагалі не освіта, а щось на кшталт культурного дозвілля.

При цьому сучасна наука апріорі не може бути чимось настільки легким, щоб більшість (у нас 80%) випускників системи загальної середньої освіти могла розбиратися з її змістом як «Бог з черепахою».

Хіба що обманювати самих себе, а заодно й наступні покоління українців тим, що будь-який наш університет будь-кого з наших випускників довчить до рівня «людського капіталу» найвищого освітньо-професійного ґатунку.

Учителі

Але це ще не вся проблемна частина. Ми звикли себе дурити ще й у тім, що система освіти може бути продуктивною та перспективною навіть в умовах, коли не просто багато, а дуже багато вчителів самі мають проблеми у вмінні застосовувати теорію власного предмету.

У нас як був, так і лишається системний акцент на пошуки «новітніх форм і методів» роботи вчителів.

Щороку їм надсилаються інструкції, як потрібно працювати з учнями цього «нового навчального року».

І це попри те, що у всіх наших відомчих документах записане чітке визначення, що форму і методи роботи вчитель вибирає сам.

Вже не кажучи, що методи самі по собі стають пустопорожніми, якщо науково-теоретичний зміст, на який вони мають опиратися, випадає з рук вчителя, як тільки тому потрібно його застосувати для виконання практичних завдань.

Першим свідченням глибини цієї проблеми є протестний галас, що здіймається, як тільки заходить мова про те, щоб так чи інакше тестувати вчительські професійні вміння на завданнях, що передбачаються для випускників закладів загальної середньої освіти. Якби проблема мала лише поодинокі персонально-локальні виміри, то публічний протест ніхто й не підіймав, бо соромно було б себе «засвітити».

Це при тому, що закордонні стандарти професійності вчителя передбачають його тестування ще й на частині предметних знань університетського рівня.

Учитель має не лише знати у своєму предметі більше, ніж найкращий його учень, а головне – учитель має більше вміти у нетрях свого предмету, ніж його учні.

P.S. До речі, те, що «там» не атестують в учнів знання змісту предмету, а ставлять оцінки лише за вміння застосувати знання, є не лише більш ефективною освітньою політикою. Це ще й знімає психологічне перевантаження учнів навчанням, бо не треба «зубрити правила тощо», адже тренуватися виконувати вправи, завдання – це завжди значно комфортніше, бо ти можеш весь час звірятися з правилами, формулами тощо у підручнику. А з часом чи не вся теоретична база «якось сама» лягає у пам’ять, бо саме через застосування вона стає найбільш міцною та глибокою.

Оригинал

Освіта.ua
17.09.2021

Популярные блоги
И. Ликарчук: учиться нужно только тем, кто этого хочет Полное общее среднее образование должно быть не общеобязательным, а общедоступным
Д. Ламза: никто не хочет идти в образование или школа без учителей От Кабинета Министров нет никаких действий по повышению значимости профессии учителя
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев