Владимир Белый: проблемы школьного менеджмента

В украинской школе существует один формат решения, которое получает юридически законную силу: приказ директора

Владимир Белый: проблемы школьного менеджмента

Автор: Владимир Белыйэксзаместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона. 

Одна голова – добре, дві – краще, а лише декілька достатньо… щоб убезпечити організацію від занепаду.

Історичний досвід всіх часів і народів прямо вказує: там, де все відбувається лише так, як хоче перша посадова особа, все невідворотно йде до занепаду та розвалу.

Чому є свідченням і наші майже тридцятирічні освітні реформи: попри безліч зусиль стан справ в українській школі стає лише гіршим.

Нічого дивного, бо всі ті зусилля не чіпали основної завади на шляху до успішних реформ: недемократичну модель прийняття організаційних рішень.

Українська школа все ще є інституцією з авторитарною формою управління, бо у ній існує лише один формат рішення, що отримує юридично-законну силу: наказ директора школи.

Все інше від різного роду рад, конференцій, зборів тощо є не більше ніж деклараціями намірів. Офіційна сутність проблеми якості, до речі, не лише шкільного менеджменту підкреслюється тим, що у нас досі лишається доречним неофіційний жарт від керівника: «Ми тут порадилися і «Я» вирішив».

Доки в українській школі не буде правових інституцій, які матимуть прямо діючий функціонал імплементації колегіально прийнятих рішень певного переліку, всі зусилля працівників базового рівня на краще будуть зникати, як вода у пісок, а гроші платників податків – на вітер псевдоосвіти.

Ті «реформи», які обмежуються агітацією, популяризацією, ознайомленням, навчанням про демократію у середовищі виконавців базового рівня, але ухиляються від питання інституційних змін в управлінському сегменті, є не більше ніж засобом не робити реформи.

Звісно, що ця проблема існує в освіті тому, що є характерною для чи не всіх сегментів нашої суспільної самоорганізації, починаючи з Офісу президента і закінчуючи дитсадками.

P.S. Про рівень актуальності проблеми: раніше лише читав, що є батьки, які переводять своїх дітей-випускників 9-го класу до закордонних трирічних ліцеїв для старшокласників. Знав лише про дуже багатих, які перевели своїх дітей з херсонського ліцею до швейцарських. Але вже з’явилися знайомі, з числа просто небідних херсонців, які нещодавно оформили своїх дев’ятикласників на навчання у польських ліцеях.

Невже чекати на таке ще й з 5-го класу, бо у сегменті університетської освіти це вже звичне явище?

Оригинал

Освіта.ua
17.03.2021

Популярные блоги
Л. Булыгина: о ежедневной минуте молчания в школах Все, что по указанию и не от сердца, – все обернется против детей и общества
Л. Гриневич: дети за границей имеют двойную нагрузку Чтобы избежать двойной нагрузки, необходимо наработать механизм перезачета результатов
Е. Северенчук: для детей важно качество расписания Не так важна нагрузка, как грамотный подход к формированию расписания и рабочего дня ребенка
В. Спиваковский: у родителей очень поменялись приоритеты На первое место вышла безопасность ребенка, на второе – социализация, и только на третье – знания
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев