И. Совсун: в конкурсах теперь выигрывают те, кому нужно

В странах, где действительно развивается наука, главное мерило качества - публикации в научных журналах

И. Совсун: в конкурсах теперь выигрывают те, кому нужно

Автор: Инна Совсун, народный депутат Украины.

Увесь світ з надією дивиться на вчених, котрі розробляють вакцину від COVID-19. А тим часом українське Міносвіти пропонує виділяти гроші науковцям наче і за конкурсом, проте за геть незрозумілими критеріями.

Ні, сам факт проведення конкурсу на підтримку наукових проєктів – це добре. Проте ті критерії, які зараз затвердило Міносвіти, викликали обурення у справжніх науковців (дякую спільноті Ukrainian Scientists Worldwide, які завжди моніторять ситуацію).

У країнах, де дійсно розвивається наука, головним мірилом якості є публікації у наукових журналах з незалежною, анонімною оцінкою результатів. Такі критерії наче і є в документі МОН. Проте їх вага у загальній оцінці – дуже суттєво скоротилась порівняно з минулим роком (хоча і критерії минулого року теж були далеко не ідеальними). Натомість значно більше балів можна отримати за показниками, об’єктивність яких викликає чимало запитань.

Для порівняння візьмемо кілька показників, за якими оцінювали наукові роботи у 2019 та 2020 роках. У 2019 році був показник «Чи дослідження спрямоване на вирішення важливої наукової, соціально-економічної, екологічної проблеми світового рівня або питань безпеки та обороноздатності України». За цей критерій конкурсант міг отримати вже 6 балів та здійснити вдалий старт до цілі. У 2020 році є схожий критерій – «Проєкт діє в інтересах національної безпеки та оборони України, подвійного призначення та дослідження, що мають проривний характер» (сумно, що екологія зникла). І так з багатьох інших питань – потроху додали балів за те, і за те; а за справжні наукові публікації – трішки скоротили. А у результаті маємо тотальну несправедливість, катастрофічну суб’єктивність, можливість зробити такий собі «природній відбір» та відсіяти тих, кому «це не потрібно».

Або ось ще приклад: якщо розробку вашого проєкту опубліковано у певних видавництвах, то вам гарантовані ще додаткові бали. Нюанс в тому, що сам список цих видавництв не затверджений. Тобто можна скорегувати список так, щоб «потрібна людина» отримала «потрібні бали».

І, мабуть, найсумніший приклад: маєте державні премії, премії Кабміну чи Президента – отримуєте більше балів, ніж за десяток статей у провідних наукових журналах. При цьому премії виділяються за принципом лобіювання, а статті беруть до друку – за результатом оцінки наукових результатів. Що виявилось важливішим для Міносвіти? На жаль – «договорняки», а не наука.

Отже, що ми маємо. За такими критеріями можна легко прогнозувати, що виграють ті, кому потрібно – адже надто велика частка суб’єктивних показників. Особливо прикро, що раніше ж були запущені більш-менш адекватні та конструктивні критерії оцінювання, які повністю нівелюються.

І – до слова – це ж так будуть розподілятись наші з вами гроші, які ми платимо як податки.

Оригинал

Освіта.ua
19.11.2020

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев