Автор: Владимир Белый, экс-заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.
Що потрібно Україні: сильний управлінець чи сильні управлінські процедури?
У контексті, маємо змогу ще раз переконатися у тому, що попри три десятиліття «реформ», Україна ще так і не подолала стан неофеодалізму, який наступив після розпаду радянсько-партійної диктатури.
На прикладі нашої освітньої новітньої історії.
Тисячі наших «пасіонарних» знавців того, як вчити, які не знають наживо інших моделей організації справи, ніж радянська та пострадянська, з легкістю заклюють бодай найменші паростки її осучаснення, чому злобність у вигляді клейма «грантососи» на адресу творчих одинаків-волонтерів є прямим свідченням.
І це при тому, що самі ці наші критики є неспроможними на бодай якусь продуктивну організаційну проектність, окрім «дисертацій» реферативно-описового формату, відсоток яких з наявністю у них плагіату зашкалює.
Чи не всі «нові» ініціативи нових «сильних» освітянських управлінців зводяться у нас до:
- повернути 10-річку;
- підняти роль шкільної оцінки;
- дозволити вступ без ЗНО і тому подібні «ходи» повернення до системи «укріплення персональної ролі керівника закладу у прийнятті особистого волюнтаристського рішення».
Вся інша, світом доведена ефективність демократичних сильних процедур колегіального прийняття системно значимих рішень, поки все так і має бути, є лише декоративно-декларативною.
Не більше того, бо без неофеодалізму ми (про пострадянську «еліту», що вчилась завдяки списуванню та плагіату) управляти не вміємо, а тому ніяких дійсно освічених та діяльністю у новоякісних українських чи закордонних закладах ефективних менеджерів демократичного формату у «нашій» управлінській структурі не маємо допустити.
Бо все (читай неофеодальне, у тому числі й щодо передвиборчої роботи) провалять. Наприклад, «протягнуть» у закон України статтю, яка забороняє ведення партійної агітації у стінах закладу. Слава Богу, що нам (про пострадянську «еліту», що вчилась завдяки списуванню та плагіату) вдалося не допустити у цей закон позицій з конкретним переліком покарань за порушення цієї та інших принципово новоякісних статей.
Декларативність, декларативність і декларативність - як плагіат з відомої пісні про несправжню любов: paroles, paroles, paroles ... !!!
