Марина Семенкова: кого будут учить украинские вузы?

Учебная миграция студенческой молодежи Украины - часть проблемы массового выезда украинцев

Марина Семенкова: кого будут учить украинские вузы?

Автор: Марина Семенкова.

Освітня міграція українців – кого навчатимуть українські університети?

Навчальна міграція студентської молоді України є лише частиною проблеми масового виїзду українських громадян за кордон, але саме вона викликає найбільшого занепокоєння. Це і не дивує - адже молоді, активні, розумні громадяни їдуть на навчання до іншої країни, у переважній більшості випадків не плануючи повертатись в Україну і розглядаючи навчання за кордоном як перший крок успішної еміграції. Та чи не загостриться ця проблема ще більше, якщо згідно намірів уряду протягом наступних п’яти років 70% вищих навчальних закладів можуть втратити статус бюджетних установ?

За даними аналітичного центру CEDOS, вже в 2016/17 навчальному році було 77424 особи з українським громадянством, які навчались в закордонних університетах, тобто більш ніж 8% всіх українців, що вчаться на денних програмах в закладах вищої освіти. Причому за останні десять років їх кількість зросла втричі. Найчастіше для навчання українці зараз, так само, як і десять років тому, обирають Польщу, Росію, Німеччину, Канаду, Чехію, Італію, США, Іспанію, Словаччину.

«Ми вже зараз відчуваємо проблему відтоку студентства на рівні магістратури. Кращі студенти після бакалаврату вступають на магістерські програми у зарубіжні ЗВО», – завідувач кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики Донецького національного університету Ірина Богінська.

«Певною мірою це спонукає нас до покращення якості освіти та створення нових освітніх програм, які відповідали б потребам часу. Але я не бачу проблему виїзду української молоді на навчання як проблему вищої освіти, тому що після закінчення молодь не повертається в Україну», - продовжує Ірина Валентинівна.

Дійсно, більшість розвинених країн розглядають іноземних студентів як найбільш бажаних мігрантів унаслідок набутої ними кваліфікації, знання мови, інтегрованості в суспільство. Наприклад, для Польщі, яка сама зіткнулась із проблемою масового виїзду своїх громадян на навчання до інших європейських країн, студенти з України, які становлять 55% від всіх іноземних студентів в Польщі, забезпечують можливість розвитку сфери вищої освіти, так само як і трудові мігранти з України допомагають покрити нестачу робочої сили внаслідок трудової еміграції самих поляків до більш розвинених країн Європейського Союзу. Саме тому для більшості українських студентів в Польщі головним є не якість навчання, а сам факт отримання польського документа про вищу освіту.

«Багато з українських студентів вже під час навчання опікується тим, як влаштувати своє життя в Польщі після завершення навчання» - Богуслав Пацек, професор, викладач Ягеллонського університету.

Слова професора підтверджуються і результатами опитування, проведеного Інститутом соціальних відносин, коли лише 7% українських першокурсників польських університетів відповіли, що вони планують повернутись на Батьківщину. «З точки зору їх професійних перспектив для них дійсно краще залишитись тут. Це також вигідно і самій Польщі» - продовжує професор Пацек.

Отже, справа не в якості української освіти, а в тих життєвих  перспективах, на які може очікувати випускник вишу, а як відомо, рівень доходу і якість життя в більшій мірі, ніж все інше, визначається країною проживання людини. Низький рівень доходів переважної більшості населення України і обмеженість можливостей професійної реалізації внаслідок деіндустріалізації змушують одних їхати на навчання за кордон, а інших виїжджати на роботу за кордон після закінчення українських вишів. Це створює підґрунтя для дискусій про доцільність зменшення обсягів державного фінансування державних вищих навчальних закладів. Зокрема, Верховною Радою України в першому читання було прийнято законопроект, згідно якого передбачається втілення низки заходів, внаслідок чого вишів стане менше, а якість освіти має підвищитись. Зокрема, одним із критеріїв продовження фінансування вищого навчального закладу буде кількість випускників, які працевлаштувались в Україні за спеціальністю.

Але, враховуючи тривалу деіндустріалізацію України, обмежене фінансування НІОКР, значні обсяги тіньової зайнятості, чи не призведе це до закриття спеціальностей, випускники яких в даний момент не затребувані на українському ринку праці, наприклад машинобудівної галузі, природничої, а також фундаментальної науки? Таким чином буде зруйнований той величезний потенціал, який накопичувався десятиліттями.

За таких умов чи не єдиною можливістю зберегти мережу вищих навчальних закладів, а також здобутків української системи вищої освіти, і навіть зробити її прибутковою галуззю національної економіки, є активне залучення іноземних студентів до здобуття ними вищої освіти в українських університетах. Згідно даних Українського державного центру міжнародної освіти, 75605 іноземних студентів зараз здобувають вищу освіту в Україні, таким чином їх кількість майже дорівнює кількості українських студентів, що навчаються за кордоном.

Топ-10 країн походження іноземних студентів в Україні

Але на відміну від стрімкого зростання кількості українських студентів за кордоном, кількість іноземних студентів в Україні за ті ж останні декілька років не зазнала суттєвих змін, адже освіта в Україні традиційно користувалась високим попитом, особливо у представників зазначених вище країн. Крім того, іноземні студенти вступають зазвичай до обмеженої кількості спеціальності, зокрема до медичних. Таким чином не можемо говорити про те, що на сучасному етапі іноземні студенти здатні виправити ситуацію, яка складається у зв’язку з виїздом українців на навчання за кордон. До того ж іноземні студенти в Україні, на відміну від українських за кордоном, як правило, повертаються до своїх країн. Отже, у цих умовах чи не єдиною можливістю зберегти мережу вищих навчальних закладів і здобутки системи української освіти і навіть зробити це частиною національної економіки, виявляється активне залучення іноземної учнівської молоді до навчання в українських вишах.

«Ми змушені будемо брати іноземних студентів на навчання, щоб зберегти ту надмірну кількість закладів вищої освіти, яка існує в Україні. Але слід розуміти, чому іноземці захочуть отримати вищу освіту в нас? Чи матимуть іноземні громадяни, які приїдуть на навчання до України, ті саме стимули залишитись, які мають наші громадяни Польщі, Німеччині або Росії. Тоді – хто ці іноземці? Люди іншої культури, віросповідання, раси. Потрібно бути готовим для цього,» - продовжує Ірина Богінська.

У той же час, якщо ми будемо впроваджувати політику, спрямовану на залучення іноземних студентів, постійно підвищувати якість навчання і управління навчальними закладами, покращувати їх матеріальну базу, ми зможемо з часом перетворити сферу вищої освіти на прибуткову галузь національної економіки, якою вона є, наприклад, в Сполучених Штатах і у Великобританії, або хоча б зберегти її. Одночасна діяльність по підвищенню життєвих стандартів і розвитку економіки України буде сприяти поверненню українських студентів із-за кордону після навчання і зменшенню кількості студентської молоді, яка залишає країну.

This article has been produced with the assistance of the MOMENTA (Migration Media Training Academy) project funded by the German Federal Foreign Office and implemented by the International Centre for Migration Policy Development (ICMPD). Its contents do not necessarily reflect the views of ICMPD or the German Federal Foreign Office.

Освіта.ua
13.12.2019

Популярные блоги
Т. Ефимова: как школа убивает мотивацию у детей Почему в школе до сих пор снижают оценки за отступления, неправильную запись и цвет рисунка
Е. Бобкова: участие в олимпиаде не должно быть принудительным Жизнь и здоровье детей и учителей являются высшей ценностью, чем результат олимпиад
И. Ликарчук: олимпиады - традиция совковой системы Ни одним законом или нормативным документом обязательность участия каждой школы в олимпиадах не предусмотрена
О. Украинец: ЗНО по литературе точно не нужное Школьная программа предусматривает чтение текстов и биографий, а не изучение литературы, и это разные вещи
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев