В. Хромец: асимметрия от регулирования в образовании

Когда будет реальный рынок высшего образования с конкурентной борьбой, выиграют и государство, и наука

В. Хромец: асимметрия от регулирования в образовании

Автор: Виталий Хромец, ректор в университете Короля Даниила.

На 100% підтримую звернення в петиції щодо скасування ЗНО.

Зовнішнє незалежне оцінювання, у першу чергу, мало подолати корупцію при вступі на бюджетні місця державних та комунальних закладів вищої освіти.

Корупцію подолано або майже подолано. До престижних університетів справді вступають кращі з кращих за рахунок державного бюджету.

Другою прихованою функцію стало обмеження кількісті вступників, які хочуть здобувати вищу освіту за контрактною формою навчання. Лунали думки, що у нас занадто багато людей з вищою освітою, то давайте обмежимо та поставимо фільтр у вигляді ЗНО для вступу на бакалаврські та магістерські програми.

Це б спрацювало, аби в сусідніх державах були б подібні обмеження, але наших абітурієнтів з великим задоволенням приймають закордонні університети лише за наявності атестату, досить нескладної співбесіди та знання мови країни, де вступає абітурієнт (часто достатньо поверхового знання мови).

У результаті це обмеження працює не досить ефективно для української освіти. Ті, хто хотів би здобути вищу освіту без результатів зовнішнього незалежного оцінювання, вступають до закордонних вишів, а Україна втрачає кошти, втрачає робочі місця викладачів та співробітників університетів та опосередковано втрачає громадян України, які після здобуття освіти за кордоном часто залишаються там.

Тому зовнішнє незалежне оцінювання як інструмент вступу до закладів вищої освіти за кошти державного бюджету - це хороший інструмент не допустити в цій сфері корупції. Але коли людина хоче навчатися за власні кошти, їй потрібно дозволити вступати просто за шкільним атестатом.

Для того щоб студенти могли здобувати якісну освіту, державі потрібно забезпечити реальний ринок освітніх послуг, щоб державні, комунальні та приватні заклади вищої освіти реально конкурували між собою за абітурієнта. Для цього потрібно, щоб приватні навчальні заклади також могли конкурувати за державні кошти та могли приваблювати найкращих абітурієнтів. Щоб державне фінансування університетів відбувалося в залежності від кількості студентів, які навчаються за кошти державного бюджету, а всі інші кошти навчальний заклад здобував на ринку, залучаючи персональних та корпоративних клієнтів. На розвиток фундаментальної та прикладної освіти мають бути державні грантові програми, на які мають розподілятися кошти на конкурсній основі.

Таким чином, прикладна та фундаментальна наука буде фінансуватися поза фінансуванням освітнього процесу, який має бути у прив'язці до студента.

А от коли буде реальний ринок з конкурентною боротьбою, від цього виграють всі: держава, яка буде витрачати кошти лише на підтримку обдарованої молоді, заклади вищої освіти, які будуть конкурувати за залучення коштів від студентів-контрактників, фундаментальна та прикладна наука, яка буде розвиватися лише там, де створені реальні наукові осередки.

Будь-яке жорстке регулювання у сфері освіти призводить до асиметрії. Хтось отримує кошти лиш тому, що він державний, а хтось має виживати лиш тільки тому, що він приватний.

Оригинал

Освіта.ua
23.10.2019

Популярные блоги
Д. Семенов: убивает ли бесплатность образования его развитие? Каждая инвестированная в обучение гривна - это не только польза для себя, эти деньги двигают отрасль в целом
Р. Харчук: борьба за ЗНО по литературе необходима Пусть закрываются ненужные псевдоуниверситеты, а ЗНО - это единственное спасение образования
И. Ликарчук: бумажный или электронный журнал? Что изменится в школьном образовании от появления электронного журнала?
А.Мирошниченко: для чего нужны учебники? Талантливым педагогам не нужны учебники, они знают предмет и стремятся преподавать своими словами
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев