Ю. Безвершенко: поправка о двух сроках подряд отклонена

Возможно, что на «промежуточный» срок будет формальное назначение, а руководить будет тот же директор

Ю. Безвершенко: поправка о двух сроках подряд отклонена

Автор: Юлия Безвершенко, старший преподаватель, Национальный университет "Киево-Могилянская академия".

Сьогодні було чергове засідання Комітету з питань освіти, науки та інновацій.

Про попередні два не писала, бо там розглядався проект Держбюджету на 2020 рік - і написати спокійний зважений пост після двох днів обговорень я просто не змогла.

Разом з тим, історія повчальна - і прекрасно ілюструє багато проблем нашої держави, тому я її обов'язково розкажу іншим разом.

У сухому залишку все вирішуватиме Бюджетний комітет, тоді й дізнаємось про перспективи підтримки інструментів розвитку науки у наступному році.

Повернімось до засідання сьогоднішнього.

Що ви думаєте про ситуацію, коли установою керує людина протягом 10-20-30 років?

Адже буває по-різному.

Десь це може бути справді позитивною історією про справу життя і розбудову сильної установи, баланс інтересів, здорові стосунки в колективі, плекання традицій та про сталий розвиток.

Десь - це історія про витискання всіх незгодних та незалежних, про стагнацію та неможливість розвитку, про відсутність перспектив та спроб бути проактивними.

Чи є в мене статистика про співвідношення між кількістю таких ситуацій в наукових установах України?

Нема. Її ні в кого нема. Наша держава досі не про дані та data-driven чи evidence-based policy-making.

Але в мене є багато історій з різних установ, де з великим відривом переважають ті, які зупинились в розвитку через те, що їх керівники не змінювались по 20-30 років. І зовсім небагато - про їх протилежності.

Нам з колегами - тим, хто писав закон про наукову і науково-технічну діяльність в 2015 році, - багато дорікали, що там немає реформи системи управління наукою. На що ми відповідали, що великої чи миттєвої дійсно немає, але є інструмент, який з часом змінить ландшафт і відкриє вікно можливостей для тих, хто прагне змінити статус-кво.

Це норми про ротацію керівників наукових установ та керівництво академій наук.

Керівником даної наукової установи/організації людина може лише два терміни. Крапка.

З одного боку, це означає до 14 років керування установою. І це немало.

Це достатньо часу, щоб запропонувати бачення і спробувати втілити його. Щоб підібрати команду і навчити її працювати злагоджено. Щоб знайти і підготувати наступників.

З іншого боку, для тих, хто на момент 16.01.2016 перебував на посадах, це означало, що вони можуть добути свій поточний термін до кінця і потім бути обраними ще раз. І все. Але це купа часу, щоб підготуватись.

Сьогодні в проекті рішення комітету була пропозиція внести зміну до цієї норми.

Одне слово: поспіль.

Тобто два терміни поспіль.

Ризики?

Приміром, можлива ситуація, що на «проміжний» термін буде ставитись формальна фігура, а керуватиме все той же директор. Який через термін знову буде цілком офіційно повертатися на 10-14 років.

Десь, можливо, ми не отримаємо негативних наслідків від такої «рокіровки». А десь це буде продовженням стагнації без шансу на розвиток.

Словом, моя позиція - залишити норму, як вона є.

А це жорстка вимога керувати однією установою не довше двох термінів.

Я намагалась переконати сьогодні Комітет підтримати мою позицію і відхилити поправку про «поспіль».

І це вдалось.

Поправка не була підтримана комітетом.

Дякую за уважність Vladimir Bakhrushin, який звернув мою увагу на наявність цієї поправки. Дякую за підтримку Natalya Pipa. І дякую всім за конструктивну дискусію.

Станом на зараз комітет відкритий до обговорень.

Але щоб робити його рішення кращими, нам з вами треба не лише мати фахову та обґрунтовану позицію. А й банально бути дуже уважними. До кожного законопроекту і кожного рядка.

І бути готовими боротися.

P.S. Керування установою - це не лише добра воля і мудрість керівника.

Це також реалії фінансування науки в Україні, Бюджетний кодекс та перевірки КРУ щодо кожного пчиха.

Це про відсутність можливостей нормально підтримати сильних, щоб вони залишались в установі, в науці, в Україні.

Це про стратегії розвитку, які не можуть бути реалізовані, бо наука не на часі, а спроможність держави створювати адекватне правове поле (ще й достатньо швидко) - дуже невисока.

Тобто ефективність керування установою - це також про ресурси та інструменти реалізації бачення. Тому це частина значно більшої задачі.

Але для початку державотворцям було б непогано її хоча б усвідомити як проблему, що потребує вирішення.

Оригинал

Освіта.ua
10.10.2019

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!