Автор: Наталья Глазунова, журналист.
«Он уважать себя заставил. И лучше выдумать не мог…»
О. С. Пушкін.
Те, що вчителі намагаються себе захистити, це нормально і правильно. Але передивляючись профспілкові вимоги, підігрівання експертів та читаючи сам проект #захистимовчителів, вибачте, волосся стає дибки.
З кожним днем я все більше переконуюсь, що вчителів треба захищати саме від отих профспілкових діячів, яким потрібно створити видимість бурхливої діяльності, та від експертів-маніпуляторів.
Ні, ну звісно ж, робота вчителя чудова, проста і комфортна, єдині, хто заважає, це батьки та діти. А ще не поважають вчителів. От політиків – поважають, бізнесменів – люблять, журналістів – обожнюють, суддів – плекають, лікарів – возвеличують, от тільки вчителів не поважають…
А тепер без сарказму. Професія вчителя – одна з найскладніших, нервововиснажливих, а що найгірше, – вона найкабальніша. Це звичайна людина може рік-два попрацювати та звільнитись в будь-який час. А вчителю треба «навчальний рік завершити», «клас випустити», «до іспитів підготувати»… Така специфіка роботи.
А ще, освіта монополізована державою, тож у вчителя для маневру замало місця. Так от, коли молода людина приходить до школи, якщо «помилилася дверима», втомилася, розчарувалася, то перед нею весь світ відкритий, коли ж у вчителя досвід 20-25 років – вона нікому не потрібна. Переважна більшість вчителів у 45-50 років, крім набутого досвіду, отримують розхитані нерви, купу хронічних болячок, професійне вигорання тощо.
І що далі? Йти зі школи? Куди? Багато роботодавців візьмуть на роботу людину в такому віці без професійного досвіду? Де взяти людині гроші на курси перекваліфікації і як забезпечити себе та сім’ю на цей період? Багато людей може в такому віці (зважте, це люди, які вже думають про пенсії) піти на нижчу, а то і копійчану «стартову» зарплату в іншій галузі?
Тож що маємо на даному етапі? Неюний вчитель зривається на дітях, ненавидить свою роботу, воює з батьками, забиває на уроки чи просто саботує все нове. Він і сам розуміє, що втомився, але він нікуди не піде, йому нікуди йти, навіть звільнившись під тиском, він буде поновлюватись в судах, бо це питання його прямого виживання. Так вчителям конче потрібен захист, і хто як не профспілки та експерти мали б це усвідомлювати?
Ще недавно вчителі могли вийти на пенсію за вислугою (при умові не працювати в школі). Не скажу, що це ідеальний варіант, але він все ж вирішує більшість проблем. Є інші варіанти, скажімо оплата державою психологів, оплата перепрофілюючого навчання, оплачувана творча відпустка, та багато чого є, але чому це розуміють всі, крім тих, хто зобов’язаний знати й має всі важелі, аби це зробити.
Але ж ні, нумо, захищаймо вчителів, видавши кожному по нагайці, та нехай самі відбиваються…
Оригинал
