Автор: Николай Хоменко, заслуженный работник образования.
Хочеться вірити. Скажу більше – бути впевненим. Декілька років тому, коли було прийнято Закон України «Про вищу освіту», визначили головні напрями розвитку школи і професійної освіти, проте забули про підготовку молодшого спеціаліста.
Жодного слова в концептуальних програмах не згадувалось про цей важливий напрям підготовки, який охоплює близько 700 закладів освіти і сотні тисяч студентів. І справа не тільки в цьому, головне – що випускники технікумів і коледжів дійсно були і залишаються затребуваними в різних галузях економіки, а також культурі, медицині, освіті.
Крім того, близько 50% випускників продовжували навчання в університетах, при цьому більшість з них – за заочною формою навчання. Не можна не згадати також те, що, будучи інтегрованими у вищу освіту, в закладах освіти такого рівня було створено нові навчальні плани, комплекси методичного забезпечення, кадровий потенціал, запроваджено форми навчання, притаманні вищій освіті.
Спроба об’єднати підготовку молодшого спеціаліста та робітничих кадрів не отримала, м’яко кажучи, розуміння з боку педагогічних колективів технікумів і коледжів, особливо враховуючи інтеграцію цього рівня підготовки у вищу освіту протягом останніх 25 років.
За два роки дискусій, суперечок, консультацій було прийнято соломонове рішення щодо підготовки окремого закону. Ще певний період було потрачено на узгодження та прийняття компромісних рішень щодо нього.
І, нарешті, Закон України «Про фахову передвищу освіту» розглянуто та підтримано на засіданні Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти. Звичайно, що це тішить всі зацікавлені сторони. Що отримали разом з новим законом?
У першу чергу – підтверджено рівень підготовки, який засвідчується терміном «фахова передвища освіта», визначено тип закладу освіти – фаховий коледж, нарешті, позбулися поняття «технікум». У той же час збережено за здобувачами освіти такого рівня термін «студент», а також, що дуже важливо, збережено інтеграційні зв’язки, що підтверджують ступеневість в освіті з урахуванням компетенцій, набутих в закладі освіти попереднього рівня, як результат – скорочений період навчання. Особливе значення має зміна терміну «молодший спеціаліст» на «професійний молодший бакалавр» – позиція, яка викликала найбільше дискусій. Збережено умови вступу до закладів вищої освіти випускників коледжів.
Що сьогодні турбує педагогічні колективи технікумів і коледжів? У першу чергу – затвердження нового закону. І як можна швидше, оскільки незабаром випускникам 9 класу буде необхідно визначатися: або залишатися в школі, або вступати до коледжу чи професійного ліцею. Це дуже важливо, адже однією з причин зменшення контингенту студентів в технікумах і колежах від 30% до 50% за останні 4 роки є невпевненість у майбутньому фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст».
Продовжує викликати тривогу проведення ЗНО студентів коледжів по завершенню вивчення загальноосвітнього циклу вже з двох дисциплін і те, що, маючи негативні результати, випускник не отримає диплом фахівця. Не зникло також занепокоєння щодо загрози передачі технікумів і коледжів на місцевий бюджет.
Проте надає впевненості те, що фахівці цього рівня підготовки залишаються найбільш потрібними в країні. Сьогодні підготовку молодших спеціалістів здійснюють 729 технікумів і коледжів та 105 професійно-технічних закладів освіти із загальною кількістю студентів – близько 390 тис. осіб.
