В. Белый: слепая или цинично хитрая образованность?

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

ПОГЛЯДИ

Мова про впевненість багатьох інтелектуалів у імперативній ролі школи на світоглядні цінності, які практикують потім випускники школи і у підсумку нація в цілому.

Тільки-но почали призвичаювати населення до меседжу МОН про унікальні перспективи, які відкриває нації нещодавно виписаний новий Стандарт початкової освіти, як вже почали з’являтися подібні пророкування і щодо основної ланки загальної середньої освіти.

Вони сягають навіть опису портрета нового громадянина-виборця, який постане з числа випускників сегменту теперішніх 7-9 класів (див. статтю Дениса Блощинського «Освіта для людини та освіта для нації» у виданні «Лівий берег»).

Як би було здорово, щоб ті суспільно-порядні цінності, що просували мудрі педагоги, так і «йшли» у доросле життя з їх випускниками, і ними дорослі керувалися б ними у подальшому. Адже жодна нація не бажає такого, щоб їхня школа вчила дітей поганому. Хоча, як кажуть французи – тут багато від чого залежить.

РЕАЛЬНІСТЬ

А вона така в історії всіх віків і народів, що лише сліпий інтелектуал з тієї причини, що сам гарно вчився у школі та університеті, може сподіватися, що завдяки осучасненню, покращенню ефективності освітньої діяльності та зацікавленості у ній учнів 7 - 9 класах в Україні нарешті з’явиться цілий мільйон свідомих учасників/виборців у суспільно-політичному житті країни, коли їм виповниться 18 років. І для цього достатньо сформувати гарний сучасний освітній простір для учнів 7 - 9 класів.

На жаль, так не вийде, хай як чудово все не буде у системі загальної середньої освіти, ЯКЩО дещо раніше повноліття випускників школи у поточному житті України не відбудуться зміни по-справжньому демократичного спрямування.

До речі, схильність до ігнорування ролі реального життя поза школою на результативність її освітньої діяльності є притаманним для тих вихідців радянської системи освіти, яким не випадало попрацювати (не мова лише про навчання) у закордонних демократично-правових суспільствах. Хоча народна мудрість прямо підказує: «Риба гниє з голови» і не школа для дорослих є головою, а точно навпаки - дорослі для школи.

Дуже жаль, що чи не всі наші впливові інтелектуали та посадовці не бачать (може, роблять вигляд), що не буває так, щоб школа сформувала ціннісну практику дорослого життя імперативним чином, тобто у незалежності від того, що доросле суспільство паралельно з тим, до чого закликає школа, практикує або прямо протилежне, або зовсім інше.

Оригинал