В. Белый: о вероятности совершенствования ЗНО

Отсутствие действенных предложений по совершенствованию ЗНО чаще всего объясняется нехваткой средств

В. Белый: о вероятности совершенствования ЗНО

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Вічними є лише зміни

Не мова про ті очікування змін від певної частини ректорського корпусу, за якими стоїть бажання його (ЗНО) позбутися як колишнього страшного сну.

Слова про необхідність вдосконалення ЗНО викликають інтерес до того, щоб перечитати повідомлення вздовж та поперек і знайти у ньому відповідну конкретику, але… у відповідь пустота. При цьому відсутність реально дієвих пропозицій щодо вдосконалення ЗНО найчастіше пояснюється браком коштів, бо ж у нас, мовляв, дуже багато випускників.

Але ж є країни, де їх ще більше. І у рази.

Крім того, існує безліч прикладів такого механізму здійснення зовнішнього незалежного оцінювання, коли у відносних вимірах воно є не більш витратним, ніж у нас. А правила та порядок здійснення навіть у рази простіші та менш виснажливі у процедурі отримання особою доступу до тестування.

І це при тому, що закордонні випускники/абітурієнти під час чотиригодинного ЗНО з профільного предмета (на ЗНО із загальноосвітнього предмета там виділяється дві астрономічні години) про вихід до туалету й не заїкаються.

У свій час три роки підряд залучався до таких процедур під час завершального етапу навчального року у ліцеях Алжиру.

До речі, там же був свідком наступного дотичного до теми випадку.

Якось запитую колег одного дня: «А чому це директор вже якого разу не підходить до нас, щоб привітатися за руку, як зазвичай, коли ми на початку дня балагуримо біля вчительської?» І чую у відповідь: «А ти що, не знаєш? Він же ходив до сусіднього ліцею, де ЗНО писала його донька, і пробував у тамтешніх вчителів взнати шифр її роботи. Так на другий день прилетів зі столиці інспектор з Міністерства (700 км до Аннаби) і звільнив його з посади. Тому він, стидаючись нас, і прошмигує до свого офісу – передає справи».

Соже, що у родині того директора не все було так добре з рівнем природних інтелектуальних даних у дітей, бо мені випало вчити його сина, якого за результатами попереднього року було залишено на повторний курс. Для мене тоді це було шоком – син директора ліцею у цьому ж ліцеї не «отримав» середній бал за рік (там діють ще й коефіцієнти значимості для профільних та загальноосвітніх предметів) на рівні половини шкали оцінювання!

Потрібно мати 10 і вище з 20 балів, щоб не залишитися на повторний курс. Така норма діє і нині (слідкую за сайтом Міністерства освіти Алжиру та сайтами «своїх» колишніх ліцеїв).

Пропозиція – обрізати можливість вгадування

Одним з найбільших недоліків нашого ЗНО є можливість застосувати метод вгадування відповіді з числа чотирьох запропонованих на вибір. Відтак часто прохідний бал «здав/не здав» дуже мало відрізняється від рівня сліпого вибору відповідей. А було років з три тому ще й так, що цей поріг опинявся навіть нижче рівня середньостатистичної вірогідності вгадування.

І цьому можна зарадити достатньо простим чином. Там, де завжди було чотири варіанти відповідей, з яких лише одна вірна, подавати вісім варіантів, з яких одна вірна. Відтак рівень вірогідності сліпого «успіху» на таких завданнях у грубому наближенні падатиме з 25% до 12,5%.

А зробити це варто не тільки задля мінімізації спотворення результатів тестування, а скоріше для започаткування реального покрокового наближення рівня об’єктивності тестування до 100%.

Іншими словами – мова про інституційні рішення владного освітнього менеджменту, спрямовані на забезпечення безумовної чистоти результатів тестування ЗНО. Без таких намірів влади всі розмови про вдосконалення ЗНО, що йдуть десятиліттями, так і лишатимуться на рівні «бла – бла – бла» і являтимуть собою не більше ніж засіб збереження існуючого статус-кво, за якого чи не кожен випускник системи загальної середньої освіти хай якого рівня якості майже без зусиль стає студентом університету. Що й прагнуть зберігати якомога довше певні ректорські кола ціною знищення середовища робітників виробничо-сервісного сегменту економіки країни.

Як така безвідповідальна щодо стратегічних потреб збереження та розвитку держави позиція може існувати? Невже владні посадовці є ворогами самі собі?

На жаль, існування цього суспільно-політичного алогізму має «просту» основу – а у нас члени Кабміну «по-людськи» уважні до неофіційно виражених побажань ректорів університетів, адже ті ще не так давно вручали їм дипломи про вищу освіту та про наукові звання.

Тому хай який не прийшов би на посаду принциповий і відповідальний міністр освіти, а буде лише те, на що «попустять» Кабмін та ВР, чому прямим свідченням є вся попередня сумна наша історія, історія «вічної нашої любові до побажань ближніх», а держава? Держава велика - вона все витримає та стерпить.

Поки посадовців вищої законодавчої та виконавчої влади, які б активно намагалися спонукати систему держслужби на інституційно закріплене, тобто реальне, вдосконалення процедури існуючого ЗНО, не видно і не чутно.

Оригинал

Освіта.ua
21.01.2019

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!