Владимир Белый: смелость в эпоху пост-правды

В образовании все зависит от того, как высший менеджмент организует деятельность и оценку результатов

Владимир Белый: смелость в эпоху пост-правды

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Для виходу, зокрема з освітньої кризи, потрібно:

  • по-перше, у загальному контексті визнати набуття українцями нової суспільної «норми» - це жити неправдою як дихати: «… Ми живемо у світі, де викриття минаються без наслідків, де політик профінансований — це політик непотопаючий, де успіх апріорі інтерпретується як плід зла.

Американець побачить на вулиці дорогу машину і скаже дитині: вчись добре, і в тебе така сама буде. А українець скаже: ну ось, ще один злодій поїхав. І хай дитина сама робить для себе висновки.

Ми так звикли жити в мороці невір'я та недовіри, що навіть коли хороше відбувається поруч, ми переконуємо себе й всіх навколо себе, що це не з нами. Так спокійніше. Так не пошиєшся в дурні. Ми не чекаємо добра за межами свого найвужчого кола. А де добра не чекають — там його й немає» - Олександр Щерба, посол України в Австрії.

  • по-друге, у контексті проблем освіти визнати, що «фокус» правди у тім, що все в освітній справі, у першу чергу, залежить від того, ЯК вищий освітній менеджмент ОРГАНІЗУЄ структуру, зміст та форми діяльності вчителів/викладачів та учнів/студентів і ЯК стане ОЦІНЮВАТИ її (діяльності) результати у підсумку.

Ще не так давно ні Корея, ні Китай не були здатними виробляти мобільні телефони та смартфони. Що вони змінили? Змінили організацію освітньої справи нації.

Чому для нас виготовлення цих потрібних мільйонам людей пристроїв є нереальним? Тому що організація нашої освіти відстала. Не освітяни чи учні недолугі, а саме їхня освітня ОРГАНІЗАЦІЯ є недолугою.

І воно (суспільно-економічна спроможність) є таким у нас не лише щодо смартфонів, а відносно усіх сегментів діяльності, які опираються на складні наукові знання та технології його застосування. А без складного виробництва нації приречені на життя у бідності. І саме у ній все неправдиве почувається «як риба у воді».

Так проблемне коло: «Чому бідний? – Бо дурний, а чому дурний? – бо бідний» і замикається. Як розірвати?

Тільки завдяки сміливості, котра як мінімум здатна не підтримувати неправду і не йде на потрібні для неправди тіньові «домовленості», які називає «необхідними політичними компромісами».

Оригинал

Освіта.ua
03.01.2019

Популярные блоги
А. Заможская: я боюсь уроков трудового обучения Есть страны, где дети на трудовое обучение записываются в очередь, потому что там учат тому, что им интересно
Александр Мирошниченко: раздумия с табелем в руках Роль школы стала совсем непонятной в этом мировоззренческом хаосе дистанционного обучения
И. Ликарчук: эпидемия «выпускных» в детском саду Их породили экзальтированные мамаши при поддержке безответственных работников детсадов
Ю. Полонская: как нивелировать «плюсы» школьной автономии Почему статью о 175 днях учебного года начали выполнять только в этом году, да и то далеко не все регионы?
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев