Е. Бондаренко: если бы мы побывали на месте детей

Автор: Елена Бондаренко.

Мабуть, всі ми ще зі своїх шкільних часів пам'ятаємо дні самоврядування в школі. Це було цікаво... Відчути себе важливим, відповідальним, побувати на місці дорослих. Заодно зрозуміти, що значить провести урок, як до нього підготуватися, як втримати дисципліну, і з'ясувати, якими ми буваємо нестерпними.

Але сьогодні, дивлячись на наших дітей, мені хочеться, щоб дорослі побували на їхньому місці.

Не у спогадах про своє дитинство, «як я вірш за 5 хв вивчив», чи «як підлогу в школі мив і нічого, вижив...»

А на місці сучасних дітей у сучасному світі. Висидіти 7-8-9 уроків, поїсти на бігу. Потім на курси, на секцію і ще домашні завдання...

От, власне, тільки задля домашніх завдань я б і влаштувала такий експеримент. У першу чергу, залучила б до нього вчителів (дайте помріяти). Щоб оцінили, як колега вміє пояснити матеріал, чи зрозуміють вони все з пояснюваного, кого шукатимуть, щоб розібратися вдома? Скільки часу витратять на реферат, повторення 15 параграфів, контурної карти і вирішення кількох номерів з алгебри - і все на завтра... Як вчитимуть французьку чи іспанську, якою з домашніх ніхто не володіє, і запитати ні в кого...

Може, хтось зважиться на таке? Мені здається, що це буде краще від будь-якої найдокладніше розписаної внутрішньої системи забезпечення якості освіти...

Оригинал