И. Примаченко: будущее только за активным обучением

Автор: Иван Примаченко, основатель платформы Prometheus.

Кожного разу, коли я пишу про Стенфорд, мені говорять: щоб втілити таке в Україні, потрібні мільйони доларів і сотні років традицій. Тому сьогодні напишу про речі, які можна втілити за кілька місяців безкоштовно чи за символічні гроші. Було б бажання.

Сьогодні на лекції професору Фукуямі поставили запитання: «Коли очікувати демократизації Китаю?», на що він чесно відповів: «Не знаю». Жива легенда, знаменитий професор, а не хоче вигадати якусь розумну відповідь. І в цьому весь Стенфорд. Професори тут не бояться сказати «не знаю», бо це нормально і з цього зазвичай починається найцікавіше. І вчать не боятися студентів.

Викладачі не бояться публічно визнавати свої помилки. Одного разу наша викладачка так неоднозначно сформулювала завдання, що половина групи зрозуміли його навпаки. Наступну пару вона почала з того, що проаналізувала, як так сталося і що вона зробить, щоб не допустити повторення цієї помилки. Прозора конструктивна робота над помилками - такому навчаєшся лише на прикладах.

Університет піклується про здоров'я студентів і викладачів. Щотижня тут можна провакцинуватися від грипу: за невеликі кошти чи безкоштовно для тих, у кого є університетська страховка. Коли я прийшов вакцинуватися в понеділок, то подумав, що попав: переді мною стояла довжелезна черга. Але рухалася вона неймовірно швидко. Виявилося, що вакцинують відразу три медсестри, документи заповнюються заздалегідь, а на саму процедуру йде секунд 60. Коли я виходив, черга не стала меншою - спільнота університету береже себе та колег.

У кінці чверті студенти можуть оцінити курси, на яких вони навчалися, у спеціальній електронній системі, яка пильно моніториться університетом. На заняття в бізнес-школу до нас одного разу приходив оператор, який відзняв всю пару для того, щоб досвідчені викладачі могли подивитися на все, що відбувається, і надати зворотній зв'язок нашому професору. На останній парі багато навіть найдосвідченіших викладачів просять студентів дати докладний відгук на навчальний план і роботу професора, щоб покращити курс наступної чверті.

Багато хто з викладачів на парах підкормлює студентів різноманітними перекусами, щоб вони могли зосередитися на навчанні, а не відчутті голоду. Тим більше, що пари тут довгі. А на останній парі всі приносять щось смачне і організують невеликі урочистості з приводу завершення курсу: студенти дякують викладачу, а викладач студентам. Професори завжди відповідають на запитання і дають консультації тим, хто слухав їх курси - освіта тут вважається не просто процесом навчання, а побудовою особистих відносин.

Всі слайди лекцій, матеріали для підготовки до семінарів, навчальні плани і завдання доступні онлайн, завдяки електронній платформі на базі безкоштовного програмного забезпечення Canvas. Всі роботи, звичайно, відправляються онлайн. Студентам і співробітникам університету доступна пошта на домені вишу, яка надає єдиний доступ до всіх університетських систем і «академічні» скидки на багатьох інших сайтах.

Ну і, нарешті, тут складно зустріти класичні лекції. Інтерактивне обговорення в класі, робота в великих і малих групах, індивідуальні і командні проекти - це основа навчання в Стенфорді. Пасивні методи навчання відходять у минуле - майбутнє лише за активним навчанням.

Ніщо не заважає почати запроваджувати все це в українських університетах вже завтра. Чого ж чекаємо?

Оригинал