Н. Хоменко: соответствуют ли понятия о молодежи реалиям?

Чем живет молодежь, как мотивировать ее к обучению, какой пединструментарий использовать?

Н. Хоменко: соответствуют ли понятия о молодежи реалиям?

Автор: Николай Хоменко, заслуженный работник образования.

Я не знаю…

«Я не знаю…» – раз по раз повторює в ефірі один з відомих політичних діячів, який, я впевнений, буде брати участь у майбутніх президентських перегонах. Не знає, чи можна довіряти нашим лікарям, яку освіту можуть дати наші викладачі, яку дорогу можуть побудувати наші дорожники…

Якщо раніше було популярним «що робити?», то сьогодні «я не знаю». Здебільшого це питання використовують для підсилення проблеми, яку озвучують, для досягнення певного ораторського ефекту. А так, за великим рахунком, ми багато що знаємо, тільки інколи нам хочеться побути в ролі учня, який не вивчив домашнє завдання.

Що хоче наша молодь, чим вона живе, як мотивувати її до навчання, який педагогічний інструментарій необхідно використовувати? Чи відповідають наші уявлення реаліям сьогодення?

Зовсім недавно ми провели анкетування студентів випускних курсів аграрних коледжів та університетів. Робимо це періодично вже майже 20 років. Зміст запитань зберігаємо і бачимо, як змінюються з часом відповіді. Так, у 2002 році на запитання «що ви використовуєте під час підготовки до занять?» 89% студентів відповіли «підручник», а в цьому році таких лише 39,7%.

Звідки ж черпають інформацію молоді люди? Звичайно, з інтернету. 95% використовують сучасні інформаційні можливості всезнаючого Гугла для підготовки до занять. При цьому здебільшого користуються не комп’ютером, не ноутбуком і навіть не планшетом, а розумним мобільним телефоном – 93%.

Сьогодні близько 40 % студентів використовують електронні посібники – я так думаю, електронну версію паперового підручника, бо фахові електронні посібники централізовано в нас ще не створюють, а для закладу освіти підготувати його досить складно. Якщо і створюють окремі викладачі цей вкрай необхідний електронний ресурс, то лише для навчальної групи, оберігаючи власну інтелектуальну працю.

Що робити? Консолідувати зусилля зацікавлених науково-навчальних структур, формувати авторські колективи, визначати першочерговий перелік дисциплін, які потребують інноваційного методичного забезпечення. У школах цей процес відбувся за досить пристойного фінансування. Якщо ми втратим час, наша фахова освіта безповоротно відстане. Провідні світові заклади освіти вже формують свої освітні програми з відповідним методичним забезпеченням для дистанційного навчання бажаючих, звичайно, за оплату.

Зважаючи на такі виклики сучасної освіти, необхідно думати, як наповнювати бібліотечні репозитарії сучасними електронними підручниками.

Ще декілька цікавих результатів анкетування. За останні 20 років зросла кількість студентів, які переконані, що зробили правильний вибір професії, – з 63% до 76% в університетах і з 57% до 78% у коледжах. Напевно, це результат підвищення ефективності аграрного сектору економіки, де планують працювати наші випускники. Щодо вибору професії, то це здебільшого її престижність – 48% , захоплення з дитинства – 43%, високий заробіток – 34%, зробили свій вибір за порадою друзів і знайомих – 12%, а щодо профорієнтаційної роботи в школі і днів відкритих дверей, за що так ратують керівники закладів освіти, то лише 4% підтвердили ефективність таких заходів.

Щодо бачення у випускників свого майбутнього, 48% студентів коледжів планують продовжити навчання, що на рівні попереднього анкетування, навчатися в аспірантурі – 7% студентів університетів. Працювати за фахом планують відповідно 32% і 69%, розпочати власну справу – 15% і 24%, а от виїхати за кордон бажають 20% незалежно від рівня підготовки.

І дивуватися цьому не потрібно, адже кожного місяця з України на заробітки виїжджає близько 100 тис. осіб. Що робити? Так і хочеться сказати «не знаю…». Але все ж таки 80% хочуть залишитися. А якщо прикладемо зусиль щодо покращення умов працевлаштування, а це, в першу чергу, гідна заробітна плата – не менше 20 тисяч гривен, на рівні Польщі, то, напевно, й ті, хто виїхав, повернуться назад. Хочеться на це сподіватися.

Освіта.ua
05.12.2018

Популярные блоги
Т. Ефимова: как школа убивает мотивацию у детей Почему в школе до сих пор снижают оценки за отступления, неправильную запись и цвет рисунка
Е. Бобкова: участие в олимпиаде не должно быть принудительным Жизнь и здоровье детей и учителей являются высшей ценностью, чем результат олимпиад
И. Ликарчук: олимпиады - традиция совковой системы Ни одним законом или нормативным документом обязательность участия каждой школы в олимпиадах не предусмотрена
О. Украинец: ЗНО по литературе точно не нужное Школьная программа предусматривает чтение текстов и биографий, а не изучение литературы, и это разные вещи
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев