М. Гончаренко: в чем сила польского образования?

Весомый фактор - законодательное и практическое равноправие государственных и частных УВО

М. Гончаренко: в чем сила польского образования?

Автор: Михаил Гончаренко, исполнительный директор Конфедерации негосударственных высших учебных заведений Украины.

Надзвичайно вагомим фактором, завдяки якому польські закладів вищої освіти (далі – ЗВО) отримують перевагу перед українськими, які все більше втрачають абітурієнтів, є законодавча та практична рівноправність державних і приватних ЗВО, що значно підвищує конкурентоспроможність єдиної системи вищої школи.

Зауважимо при цьому, що в Польщі, як і на Заході в цілому, приватна вища школа значно превалює над державною - з 450 польських ЗВО 320 є приватними. Державні і приватні ЗВО платять однакові податки, однаково отримують, виходячи з рівня їх кваліфікації, держзамовлення на навчання й, що надзвичайно важливо, в рівній мірі користуються державною підтримкою. У Польщі як державі, що дбає про свій стратегічний розвиток не тільки на словах, прекрасно віддають собі звіт у тому, що приватні закладів вищої освіти - це не тільки (й навіть не стільки) бізнес. ЗВО всіх форм власності знаходяться в єдиній парадигмі виконання спільного завдання - підготовки висококваліфікованих кадрів для різних сфер державного управління та науки - й користуються однаковою підтримкою, виходячи з єдиного логічного критерію - їх затребуваності.

Тому в Польщі діє система, коли держава надає ЗВО всіх форм власності певне фінансування в розрахунку на кожного студента. При цьому шкала фінансування має прогресивний характер. Чим більше студентів вчиться на тій чи іншій спеціальності (що демонструє затребуваність ЗВО), тим вище фінансування, яке виділяється в розрахунку на кожного студента.

Державна фінансова підтримка дозволяє вузам постійно покращувати свою матеріально-технічну базу, а значить, й якість навчання студентів, без підвищення плати за навчання.

При виділенні державного фінансування не робиться різниці між польськими та іноземними студентами (а в Польщі серед іноземних студентів частка українців становить 53%, і їх питома вага постійно зростає). Польська влада таким чином вирішує проблему поповнення відтоку висококваліфікованих вітчизняних кадрів, які отримали дипломи в польських ЗВО. Загальний ринок праці ЄС дає можливість полякам мати роботу в державах з більш високим рівнем життя, що є для Польщі нагальною проблемою, яка потребує вирішення. Саме тому іноземні студенти розглядаються в якості необхідного для розвитку держави резерву висококваліфікованих фахівців.

Для України проблема втрати майбутньої еліти стоїть незрівнянно більш гостро, ніж для Польщі, але для її вирішення не робиться нічого. Хоча для цього не треба «винаходити велосипед» - застосування польського досвіду дозволить значною мірою вирішити проблему. Зараз українські ЗВО при конкуренції з польськими поставлені власною державою в нерівноправні умови. Без державної підтримки їм все важче зберігати конкурентоспроможний рівень освітніх послуг і плату за навчання на хоча б мінімально прийнятному рівні. Поки що це багатьом ЗВО вдається, але подібну конкуренцію більшість не зможе витримати тривалий період.

Додатковим плюсом, що дозволяє польським вузам вигравати боротьбу за абітурієнтів, є відсутність як такого, що також виходить за рамки здорового глузду, інституту ліцензійних обсягів підготовки фахівців (останній існує лише в декількох пострадянських державах). Ліцензійні обсяги мають колосальний негативний ефект для вітчизняної вищої школи, будучи механізмом, що ставить перепони для розвитку саме найбільш успішним ЗВО. Якщо в університеті високий рівень підготовки з якоїсь спеціальності, то закономірно, що це привертає значну кількість абітурієнтів. Але ліцензійний обсяг ставить непереборну перешкоду багатьом з них, дозволяючи прийняти на навчання лише жорстко обмежену кількість. Подібна практика не дає найбільш авторитетним ЗВО можливості розвиватися за найперспективнішими для них напрямками, де вже досягнуто визнаний успіх. Знову підкреслимо, що в Польщі держава, навпаки, заохочує ЗВО розміром прогресивної фінансової підтримки до набору максимальної кількості абітурієнтів.

Весь сенс ліцензійних обсягів полягає виключно в додатковій можливості контролю над ЗВО чиновників - вони не хочуть втрачати такий потужний важіль контролю, про корупційну складову якого говорити зайве.

Ліцензійний обсяг додатково сприяє «польському вибору» українських абітурієнтів. Повсякденною є ситуація, коли абітурієнт не може вступити на обрану ним спеціальність до престижного вітчизняного ЗВО, тому що всі визначені ліцензійним обсягом місця зайняті, і їде вчитися за кордон.

Одне тільки скасування (знову-таки, що не буде коштувати державі ані копійки), корупційного за своїм змістом, інституту ліцензійних обсягів дозволить значно зменшити відтік української молоді в закордонні ЗВО.

У цілому слід констатувати, що для збереження в Україні її майбутньої еліти, яка все в більших масштабах обирає навчання за кордоном, слід прийняти ряд невідкладних заходів для приведення відносин держави до вищої школи до стандартів розвинених країн. Тільки тоді Україна перестане віддавати молодь таким країнам, як Польща, що відносяться до своєї вищої школи як турботлива мати, а не зла мачуха.

Освіта.ua
24.09.2018

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Кристина
Да, необходимо изучить опыт Польши и определить стратегию, как сделать так, чтоб студенты учились в Украине и оставались работать дома после окончания вуза. Разумеется, экономическая нестабильность в целом тоже играет роль, подталкивая молодежь к размышлениям о возможной трудовой миграции или эмиграции, но стратегию возможностей всем учиться в украинских вузах и затем найти работу гос.органы, безусловно, должны разработать
Нюся
Погоджуюсь з автором. Ліцензійні обсяги заважають бажаючим отримати вищу освіту. Обсяги на місця, фінансовані з державного бюджету, можливо, мають сенс, але навіщо обмежувати контрактні місця? Нехай за свої гроші навчаються всі, хто бажає отримати певну спеціальність. Будуть пагано навчатися - отримають довідку, а не диплом, але прослухають весь курс, що їм цікавий!
Лариса
Справді, автор правий. Вже дві знайомі студентки після бакалаврату поїхали навчатися у Польщу, та там і залишилися працювати, одна вже збирається одружитися з поляком.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!