В. Воронин: проблемы системы высшего образования

Актуально введение правового равенства учебных заведений независимо от формы собственности

В. Воронин: проблемы системы высшего образования

Автор: Віктор Воронін, директор Центра организации научной работы и инноваций в образовательном процессе Межрегиональной академии управления персоналом.

Україна - одна з дуже небагатьох країн, у яких існують дискримінаційні обмеження стосовно приватних закладах вищої освіти (далі - ЗВО). Останнє не тільки протиправно звужує права їх професорсько-викладацького складу, а й вкрай негативно в цілому впливає на сферу вищої освіти і науки.

Якщо ж бути точнішим, то Україна - країна з широкою системою державної вищої освіти, що залишилася від минулого, Системою, що кількісно (але аж ніяк не якісно) незрівнянно перевершує приватну. При цьому в усьому світі система вищої освіти є, в переважній мірі, недержавною. Досить назвати знамениту британську групу «Рассел» з 24 кращих університетів Великобританії і всесвітньо відому «Лігу Плюща», у яку входять кращі університети Північного Сходу США, список можна продовжувати далі, просто йдучи відповідним рейтинговим списком. Все це недержавні ЗВО, і саме вони є планетарними лідерами в підготовці незмінно затребуваних кваліфікованих кадрів в різних сферах і в наукових досягненнях (останнє чітко видно за кількістю нобелівських лауреатів). Саме з числа їх випускників формується наукова, культурна та управлінська еліта розвинених країн, що підтверджує надзвичайно високу якість отриманої освіти.

Диплом цих ЗВО гарантує успішну кар'єру в будь-якій обраній сфері діяльності. Досить назвати лише кілька цифр. Наприклад, протягом, як мінімум, багатьох десятиліть більше 70% вищих державних чиновників і лідерів бізнесу Великобританії - випускники університетів, що входять до групи «Рассел», майже таку ж кількість в управлінській та бізнес-еліті США складають колишні студенти університетів «Ліги Плюща».

Якщо взяти історичний аспект становлення в світі системи вищої освіти, то вона традиційно створювалося і розвивалася переважно як недержавна (церковна, приватна, громадська). Такі престижні університети, як Сорбонна, Оксфорд, Кембридж, Гарвард, Йєль, Прінстон та більшість провідних ЗВО планети були засновані, розвивалися і існують до теперішнього часу як недержавні. При цьому західні недержавні ЗВО нерідко отримують державні освітні гранти, бюджетне замовлення на навчання студентів і фінансування наукових досліджень, що надає їм додаткові можливості для сталого розвитку.

Чиновникам, які постійно говорять про «європейський вибір» і «євроасоціацію», потрібно знати елементарну річ - державні ЗВО на Заході представляють лише незначний сегмент сфери вищої освіти, причому за престижністю і об'єктивним рейтинговими показниками вони нерідко поступаються приватним. Слід зазначити, що в багатьох розвинених країнах взагалі немає державних ЗВО як таких. Саме подібна система вищої освіти діє, наприклад, в США. До системи державної вищої освіти відноситься лише підготовка офіцерського складу для Збройних сил, ФБР і поліції. Причому навіть не всі фахівці для даних структур навчаються в спеціалізованих відомчих ЗВО. Пентагон, ФБР і керівництво поліції штатів частину своїх майбутніх співробітників готують за контрактом в приватних ЗВО.

Що стосується України і пострадянського простору, то абсолютне кількісне домінування державних ЗВО склалося в силу історичних особливостей. Руйнівна навала татаро-монгол на землі Київської Русі виключила можливість створення своїх Сорбонн в той же час, що і на Заході, і подальшого природного розвитку системи вищої освіти. Значно пізніше, ніж в Західній Європі, ЗВО, що з'явилися, мали обмежене коло дисциплін викладання і були в церковній юрисдикції, а не приватними, у той час як в Європі вища освіта вже стала переважно світською і вийшла з підпорядкування Церкви. Тому, незважаючи на значні досягнення, наприклад, Києво-Могилянської академії, так і не було створено вищої школи за європейським зразком.

Пізніше, вже в період Російської імперії, владою реалізовувалася політика форсованої європеїзації, у тому числі створення і розвитку повноцінної системи вищої освіти. Для прискорення процесу не було іншого виходу, ніж створення державних ЗВО, у яких проходило навчання необхідним державі спеціальностям. І якщо в системі середньої освіти ще існували (хоч і становили меншість) приватні гімназії та реальні училища, то в обмежені терміни створити з приватної ініціативи ЗВО, тим більше у відсталій аграрній країні, було практично неможливо. Подібне могла здійснити лише держава з її фінансовими та адміністративними можливостями.

Професорсько-викладацький склад створених ЗВО мав статус державних чиновників з відповідними чинами згідно Табелі про ранги, а сам навчальний заклад було частиною загального державного апарату. Це мало як позитивні, так і негативні сторони, але ми лише констатуємо, що до 1917-го року на більшій частині українських земель система вищої освіти, на відміну від європейської і в цілому західної, була повністю державною.

Навіть короткий за історичними мірками період революційних потрясінь підтвердив, що форсоване створення ЗВО було тоді можливе тільки силами держави. Це найбільш яскраво підтверджує надзвичайне плідне в сфері державного будівництва правління гетьмана Павла Скоропадського, коли за його рішенням був, у тому числі, заснований в Києві, в будівлі колишнього артилерійського училища, «Український університет».

У радянський період дана політика була не тільки продовжена, але і різко активізована. У тій системі вона і не могла бути іншою, враховуючи, що в державі перестала існувати приватна власність, і всі ЗВО за визначенням могли бути тільки державними. Таким чином, за десятиліття повністю склалася, а згодом і закостеніла система повністю державної вищої освіти.

Але, не дивлячись на її безперечні і, без перебільшення, дуже значні досягнення в минулому, стара система не могла відповідати новим умовам, коли економіка стала ринковою, зовнішній світ відкритим, а потреба в спеціалістах різного профілю змінюється зовсім іншими темпами, ніж при плановій економіці. Новим умовам малорухлива і забюрократизована система державного вищої освіти не могла повністю відповідати в силу своєї суті, сформованої в принципово інших внутрішніх та зовнішніх реаліях.

Її реформа хоч і почалася, але проходила вкрай повільно. Це стало причиною початку активного формування паралельно старій державній нової системи приватної вищої освіти, яка ставила собі за мету бути гнучкою і задовольняти на високому професійному рівні потреби в підготовці фахівців, що постійно змінюються в ринкових умовах. Ті представники ділового світу, які вирішили вкласти кошти в її розвиток, у результаті зробили стратегічно вигідну інвестицію. Вже зараз без системи приватних ЗВО (від невеликих вузьконаправлених, як Інститут народної медицини, до такого багатопрофільного гіганта, як МАУП) неможливо собі уявити сферу вітчизняної вищої освіти в цілому, що потребує встановлення повної правової рівності закладів освіти незалежно від форми власності.

Освіта.ua
19.09.2018

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Матвій
В нашій країні завжди так! Як у сусіда шось краще, ніж в тебе, треба сусіда "із світу звести"! Державні Вузи вже, як не крути, скоро самі перейдуть у приватні, оскільки держфінансування вже давно не вистачає, а більше половини місць вже є контрактиними. Погоджуюсь з автором, що за приватними ВНЗ - майбутнє!
Сергій
Чому, прочитавши статтю, впевнений, що командно-адміністративна система управління ще досі діє???? Централізоване управління вже довело свою неефективність для багатьох галузей економіки! Галузь освіти - це наш фундамент і наше майбутнє! Погоджуюсь з автором, що в командному режимі визначати на рівні держави що, кому і як робити - це не "демократично". Приватні ВНЗ мають право на життя в Україні!!!
Петро
Правильно написано! Хід думок абсолютно логічний! Скільки можна триматись радянського минулого???? Ринкова економіка вимагає вільної конкуренції, в тому числі, і для закладів вищої освіти!
Юрій
Автором дуже вчасно піднято питання щодо іміжду приватних навчальних закладів. Достатньо наведено прикладів ефективного та продуктивного функціонування таких за кордоном. Закономірним постає питання, чому, наразі, багFто молодих людей обирають закордонні ВНЗ? Статистика доводить, якраз закордонні приватні ВНЗ надають можливість вступу абітурєнтам - набуттю їх основного права на отримання вищої освіти! Так чому ж вітчизняні приватні ВНЗ підпадають під жорстку критику? Адже, знаємо багато випадків, що отримані дипломи у приватних ВНЗ (що також визнані на теренах України) дають набагато більшу можливість працевлаштування спеціалістам! Повністю підтримую автора!!!!
Катерина
Погоджуюсь з автором на 100%. Адже найперспективнішою формою організації бізнесу, що може гнучко пристосовуватись до мінливих умов зовнішнього середовища є корпорації (в даному випадку маємо випадок акціонерного товариства для МАУП). Саме така організаційна форма спроможна залучати інвестиції (а якщо говоримо про вид діяльності - надання освітніх послуг вищим навчальним закладом) - то переважає закономірність їх залучення у нові, сучасні й актуальні дослідження та програми. Саме, поряд із державними ВНЗ, така форма організації й виграє! Враховуючи те, що вимоги до ліцензування державних та недержавних ВНЗ є однаковими, виникає й закономірна відповідь - приватні ВНЗ швидше орієнтуються на ринок фахівців, яких необхідно підготувати і, як наслідок, знаходять більше резервів посилити й матеріально-технічну базу й професорсько-викладацький склад.

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!