Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования, и. о. директора Учебно-методического центра обеспечения качества образования.
Кілька слів про результати ЗНО з української мови та літератури, яке не склали більше 47 тисяч абітурієнтів. Переконаний, що серед таких немало комп’ютерних геніїв, крутих математиків, майбутніх супер агрономів, медиків і т.д. і т.п.
Вони також повинні знати українську мову та літературу. Це не викликає ніяких сумнівів. Але рівень знань у них і у тих, хто в майбутньому хоче стати журналістом, філологом, перекладачем, філософом, істориком МОЖЕ БУТИ ІНШИМ.
І якби в УЦОЯО думали про абітурієнтів та їхні майбутні долі, то не полінувалися б і запропонували тести двох рівнів складності. Одні — для першої категорії абітурієнтів, а інші — для другої. Те, що наша команда зробила в 2014 році. І від чого нові керівники УЦОЯО потім відмовилися.
Так, тести двох рівнів складності укладати складніше. Так, набагато заплутанішими є логістичні процеси. Значно складніше адмініструвати такі тести. Але то все можна зробити. І ми це довели у 2014 році. Якби думали про абітурієнтів та їхні долі, то можна було б всі ці труднощі здолати…
І що в залишку на сьогодні? Куди подінуться комп’ютерні генії, майбутні круті математики, світила медицини та інші, які не склали ЗНО з української мови?
В українські університети їх уже де-факто не приймуть. Але для них із радістю відкриють свої двері зарубіжні виші, включаючи російські. То чи не дорого обходиться майбутньому держави небажання УЦОЯО змінювати процедури проведення ЗНО і змінюватися самим? Іншими словами - дорогі лінощі. Які сприяють відтоку з України талантів.
