Автор: Александр Равчев, PR-менеджер в «Громадяни в дії».
Отже, Міносвіти таки додавило Мін’юст і отримало офіційне затвердження порядку про «шкільну прописку». Можна вважати цей день початком кінця української школи. Ключові позиції:
1. Дитина має вчитись в школі, до якої вона прописана, ВСІ шкільні роки. Тобто ніяких історій про те, що це лише для початкової школи. МОН знищив гімназії та ліцеї, які мали початкові класи. Слава «совєцкой уравніловкє»!
2. Є чотири групи дітей, які мають більші права, ніж інші діти: ті, хто живуть біля шкіл, діти співробітників школи, діти, чиї брати/сестри вчаться в цій школі, і діти, які закінчили садочок при цій школі (!!!).
3. Як підтвердити проживання на території прописки школи? Подати документ про це. Який? Невідомо. У порядку прибрали всі переліки, лишили просто «документ». Хто ухвалює рішення, чи є ваш документ документом? Невідомо.
4. Що буде, якщо ви прописані до школи, але там все одно немає місця? Районо переведе вас в іншу школу. Яку? Ну як домовитесь.
5. Жеребкування лишили «живе». Тобто барабан, з якого витягають кульки з номерами. Право на державну освіту дитини - тепер лотерея. Я можу уявити собі, які скандали будуть під час нього. Півтори сотні батьків в одному приміщенні, де вирішується доля їх дитини...
Нагадаю: повну відповідальність за всі проблеми з цими нововведеннями несе Міністерство освіти і науки України та міністр Лілія Гриневич.
Вони проігнорували всі застереження про недоліки та ризики цієї моделі.
Нова українська школа виявилась фікцією.
