Александр Мирошниченко: о гаджетах

Автор: Александр Мирошниченко, актер, режиссер, драматург.

Питання ось яке. Тут деякі педагоги вимагають заборонити гаджети в школі. Кажуть, від навчання відволікають, від спілкування людського.

Ну, гаджет – штука складна. Навіть філологічно. Це ж від англійського «gadget», що в перекладі означає пристрій, нове пристосування чи просто якусь штуковину. Отже, гаджетом ми цілком можемо назвати книжки, ручки, фломастери, зошити, щоденники, шкільну дошку і так далі.

Та ж книжка. Колись не писали взагалі. Потім винайшли написання на стінах печер. За допомогою кам’яних гаджетів. Потім розвинули все і стали писати на всіляких папірусах - пергаментах. Та все одно книжка здебільшого екзотикою залишалась. Тому люди більше розмовляли, спілкувались.

А потім книжка друкована з’явилась. Гаджет! І тогочасні учні в школах, замість того, щоб спілкуватись, втупились в книжкові гаджети. Мабуть, теж тоді педагоги забороняли. А як інакше? Від навчання ж відволікає!

До чого я веду? До того, що все нове завжди і всюди сприймається як злам стереотипу, як необхідність жити в нових обставинах. І небажання прилаштовуватись під нові часи і правила гри завжди прикривається начебто піклуванням про мозок та освіту дітей.

Так і з смартфонами – планшетами. Забороняти? Тільки разом з давнішими гаджетами типу книжок чи шкільної дошки. Будемо бодай логічними у вимогах…

Оригинал