В. Белый: о блокировке псевдообразования

Автор: Владимир Белый, заместитель директора по УВР, физико-технический лицей г. Херсона.

Якщо відштовхнутися від більш ніж актуального імпульсу думки Сергія Горбачова («… треба відходити від стереотипів»), то нашому освітньому менеджменту потрібно те робити у першу чергу. Адже хай якими гарними не будуть меседжі, заклики, слогани, погрози/обіцянки чи заяви керівництва, або навіть статті закону, але якщо вони виписані загальними фразами, то на все те дієвим чином відреагують лише одиниці. Та й то ті, хто сам бажає змінюватись і очікує, навіть, не стільки підтримку, як бодай найменшої можливості, коли йому не будуть заважати.

Відхід від непродуктивних форм організації впровадження змін у першу чергу передбачає системно узгоджені інституційні зміни у процедурах поточної робочої діяльності.

Наприклад, не потрібно багато розуму, що бачити – традиційна радянська форма оформлення результатів студентської сесії у вигляді екзаменаційної відомості як єдиного документа суворої звітності і прямої дії є гарним «інструментом» для збереження тіньової підтримки всього того, що ми давно називаємо псевдоосвітою та джерелом прирощення неправочинних статків викладачів та інших працівників ВНЗ.

Який запобіжник цьому ризику використовує університетський менеджмент за кордоном?

Інституційний, у першу чергу. Там основним документом суворої звітності щодо студентської успішності за семестр є письмові їхні роботи, які виконуються виключно прилюдно, а не сам-на-сам з викладачем і ніколи не переписуються, хай які б не були «поважні» причини (ти хворів – значить, тобі не поталанило, напишеш по закінченню наступного семестру).

До речі, у ліцеях також основним документом суворої звітності є не аналог нашого класного журналу (там взагалі не ведуть «бухгалтерію» відвідування занять чи поточно-фрагментарних оцінок). Головний документ про успішність – це все ті ж письмові тематично-підсумкові роботи ліцеїстів. Завжди виконуються на окремих аркушах і у систематизованому порядку зберігаються в адміністрації ліцею. Вони завжди «під рукою» для роботи з батьками, для прийому апеляцій від ліцеїстів та для підготовки табеля успішності за триместр.

Ще одне «до речі» - останнє (триместри) є прямим врахуванням вікових особливостей учнів: у найстарших (студентів ВНЗ), тобто найміцніших, навчальний рік ділиться на дві порції (семестри), у менших (ліцеїстів) – на три (триместри).

Оригинал