О. Калинич: не ЗНО единым или размышления учеников

Автор: Олеся Калинич, учитель, Хустская гимназия-интернат.

Напевно, ми (батьки, учителі) щось робимо не так.

Минулого тижня з 10-А й 10-Б писали твори - про школу, про унікальність кожного учня, про оцінки й тести. Якщо коротко, то тему можна сформулювати орієнтовно так: «Чому я люблю\не люблю школу?» (діти цю тему визнали найбільш актуальною).

Із усіх учнівських творів можна виокремити такі тези:

Що є зараз

• я унікальна неповторна особистість, тому мене потрібно розуміти й поважати, стандартні завдання не для мене;
• я учень\учениця - учителі повинні старатися, щоб мене мотивувати;
• навчання в школі нудне;
• домашніх завдань забагато;
• у школі судять за оцінками;
• школа не готує до життя;
• є потреба висловлювати власну думку замість тестів.

Чого я хочу

• заможного життя;
• престижну професію;
• кар'єрного росту;
• хорошу дружину\чоловіка, яка\який піклується про мене.

Пропозиції

• зменшити або скасувати домашні завдання;
• на уроках готувати до життя.

Так, наші діти прагнуть висловлювати власні думки. Та коли я спитала, хто у творі навів приклад самостійний, а не вибрав із підказаних учителем, зголосилося аж троє учнів.

Коли спитала, хто бере участь у додаткових проектах (щоб навчання не здавалося таким нудним), назвалося 5 учнів.

Коли запропонувала на уроках говорити про життя, запропонувала на кожен урок замість тестів добирати цікаві психологічні статті, мої діти зауважили, що це марна трата часу й вони хочуть готуватися до ЗНО.

Коли сказала, що всі тести замінимо на завдання відкритого типу, щоб учні мали змогу вибирати не один із 5 варіантів, а вільно міркувати, почали заперечувати, мовляв, тести виконувати легше (наприклад, якщо сумніваєшся, існує метод виключення або можна й угадати).

Коли попросила назвати коло власних захоплень, чітко відповісти змогло шестеро учнів (до речі, вони якраз і написали, що в школі не так і погано), інші ще не визначилися.

На запитання, чи успішні люди працюють тільки тоді, коли заманеться; чи прийме, наприклад, директор конкурентно спроможної фірми на роботу людину без базових елементарних знань і дисципліни, мої учні мовчали...

Наостанок фрагмент діалогу з учнями.

- Що ви готові зробити конкретно зараз, щоб змінити ситуацію на краще? Обіцяю підтримати кожну логічно обґрунтовану думку.

- ...Треба щось і робити?

P.S. Спочатку я хотіла процитувати деякі твори з дозволу авторів, звичайно, але... ці думки треба читати тільки батькам.

P.S. P.S. Упевнена, мої учні складуть ЗНО, напишуть зовсім непогані твори й розв'яжуть тести. Але чомусь від цього не стає легко на душі. Щось дуже не так... А може, не варто порушувати такі незручні теми?

Оригинал