И. Примаченко: реальные победы против драм Фейсбука

Чего больше мы хотим в Украине: бурных слов и ярких спектаклей или настоящих дел и успехов?

И. Примаченко: реальные победы против драм Фейсбука

Автор: Иван Примаченко, основатель платформы Prometheus.

Реальні перемоги супроти ілюзорних драм Фейсбуку. Тиждень тому Український католицький університет у Львові відкрив Центр Митрополита Шептицького: поєднання наукової бібліотеки, навчальних аудиторій, університетської адміністрації та культурного публічного простору. Вчора я відвідав центр - в реальності він виглядає навіть крутіше, ніж на фото.

Красива сучасна бібліотека і зручний навчальний простір, як в найкращих університетах світу. Будівництво тривало 2 роки і коштувало 150 мільйонів гривень: гроші надали благодійники, жодної копійки державних коштів на це не пішло. І сама футуристична будівля і фантастична історія її появи виглядають нереальними, хоч і є абсолютно правдивими.

Втім. навіть така яскрава новина пройшла малопоміченою, бо припала на неділю 10 вересня, коли одні героїчно зупиняли потяги, а інші проривали державний кордон. Користувачі Фейсбуку були занадто зайняті цим реаліті-шоу, щоб звертати увагу на різні дрібниці на кшталт відкриття в Україні першого бібліотечно-навчального комплексу світового рівня. Втім, це лише один зовсім невеликий приклад.

Нам цікаво обговорювати власника магазину-вандала, що знищив історичну пам'ятку, і навіть побити йому вітрину. Але не цікаво слідкувати за внесенням регулятивних та законодавчих змін, які відіб’ють охоту так робити у подібних ділків по всій країни. Ми створюємо безліч мемів про дурнувату фразу когось з очільників міністерств на ТБ. Але нам не вистачає запалу прочитати аналітичний звіт про те, що ця людина на своїй посаді лише бурхливо імітує діяльність, і, на основі цього, аргументовано вимагати його відставки. Нам подобається всіма недобрими словами поминати корупціонерів після чергового гучного розслідування, але на підтримку судової реформи від нас не дочекаєшся навіть репостів – а лише в наслідок судової реформи всі ці злодії сядуть.

Кожен раз, коли ми звертаємо увагу на висмоктані з пальця чи суто символічні інформаційні приводи, то посилюємо імітаторів. Кожен раз, коли ми ігноруємо справді важливі справи, ми послаблюємо тих, хто їх робить. Щоб підняти скандал на пустому місці, достатньо бовкнути дурість на телевізійному ефірі. Щоб побудувати бібліотечний комплекс світового рівня без жодних ресурсів, знадобляться роки і надлюдські зусилля. Підпитуючи увагою перших та ігноруючи других ми даємо людям по всій країні чіткий сигнал і направляємо їх дії. Питання в тому, чого більше ми хочемо бачити в Україні: бурхливих слів і яскравих вистав чи справжніх справ і реальних успіхів? Вибір за нами.

Оригинал

Освіта.ua
18.09.2017

Популярные блоги
Е. Кравченко: неужели только экзамен гарантирует знания? Надо создавать не экзамены, а систему нормального патриотического воспитания в школах
Я. Абрамейцева: в чем цель обязательной математики? Выпускники 2023 важнейшие годы почти не имеют возможности овладевать предметами вообще
Игорь Ликарчук: хайп вокруг оценивания учеников Оценка давно утратила дидактическую значимость и превратилась в холодную формальность для отчета
Е. Козолуп: почему учитель должен работать на 150%? «Менеджеры» довели образование до такого состояния, что учитель должен делать свою работу на 150% при любых условиях
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Украинка
Спасибо за правильный, честный пост) Надо больше рассказывать о том, чем мы можем гордиться и о людях, которые вкладывают в это свой труд, деньги, время и прежде всего - душу.