В. Мисан: почему так поздно завершился учебный год

Автор: Виктор Мисан, кандидат педагогических наук, доцент, заслуженный учитель Украины.

Етюд № 3.

Новацією 2016-2017 н. р. стало завершення навчального року 1 липня. Виявляється, що це зроблено не випадково. Оскільки цьогорічне ДПА-ЗНО розтягнулося аж до 16 червня (хімія), а випускні вечори рекомендовано провести 24-25 червня + затримка видачі атестатів медалістам, тому стає зрозумілим, чому так пізно завершувався навчальний рік.

ДПА-ЗНО вкотре викликало серію нарікань, претензій, непорозумінь і навіть таких явищ, про які раніше мало чули. Шкільна адміністрація вкотре стало «зв’язківцем» між регіональними центрами ОЯО та учнями. Формування пакету документів, перевірка їх на правильність заповнення, відправка, отримання і видача – все це лягло на плечі шкільної адміністрації або відповідальних осіб.

Так жорстка централізація насамперед вигідна МОНУ, РЦОЯО, оскільки гарантує 100% контроль за рухом заяв на підготовчому етапі здачі ДПА-ЗНО. Прив’язка ДПА до ЗНО додає клопоту шкільній адміністрації, бо вона має нести відповідальність і за супровід випускників до пунктів тестування. Добре, коли цих випускників небагато. А якщо їх 131, і вони розписані за 7-9 центрами, і кожній групі потрібно забезпечити супровід?

Перший іспит відбувався 23 травня (вівторок) на початку робочого тижня. Вже із середи минулого тижня учні масово перестали відвідувати школу. Повторилася минулорічна картина зриву навчального процесу 11-класниками. Єдине добре, що це відбувалося в останній тиждень навчання. Невже не можна передбачити подібного, маючу гіркий досвід минулорічного проведення ДПА-ЗНО? Невже не простіше завершити навчання 11-класників на початку або всередині травня, щоб не дезорганізовувати проведення уроків у випускних класах?

Вкотре предметом обговорення і нарікань стали завдання ДПА-ЗНО. Більшість завдань зорієнтована винятково на перевірку знань. Прикрим виявився той факт (для багатьох випускників нашого закладу), коли учні розв’язали досить складну задачу на параметри і не встигли переписати її на листок відповідей. Їм просто не вистачило часу.

Виникає запитання: а яка функція пробного ДПА-ЗНО? Зайти, посидіти і вийти із аудиторії, де проводиться випробування? Чи максимально наблизити процедуру пробного випробування до реальних умов тестування? Якщо пробне тестування і надалі буде таким, то кількість бажаючих проходити його помітно зменшиться.

Хвилю обговорень викликало і прискіпливе ставлення та перевірка школярів саме на вході до пунктів тестування. Після української мови здійнялася «буря» невдоволень і нарікань щодо недотримання особистих прав школярів. Контроль був дещо послабленим і тут виявилося (особисто про це почув вперше!), що на подальших сесіях учні використовували різного роду засоби для списування. Про це вони активно ділилися у соцмережах і розповідали педагогам. Один учень мені так і заявив: «Шкода, що я не додумався взяти шпори. Всі, хто їх приніс – списували».

Привселюдне визначення порогових балів з предметів, як на мене, стало яскравим прикладом не лише падіння нашої освіти у прірву, але й намаганням прискорити це падіння. З одного боку було соромно дивитися на ці «торги» за бали, які щорічно сповзають вниз замість того, щоб підійматися вгору, а з іншого - вкотре переконатися, що подібного могло б не відбутися, «коли б ми вчились так як треба, той мудрість би була своя…». І тут йдеться не лише про навчання учнів, але й всіх, хто причетний до ДПА-ЗНО.

Потрібно не лише переглянути зміст та характер завдань, але і запроваджувати рівні. Умовно це мало б виглядати так: І рівень – базовий (основний, елементарний), ІІ рівень – академічний (ускладнений), ІІІ рівень – профільний. Або ж замість трьохрівневих завдань повернутися до дворівневих, як вже це було кілька років тому з математики.

З української мови порогового балу не подолали більше 16 тис. випускників, що дорівнює 543 класам (!).

Є над чим думати всім!

Оригинал