Е. Николаев: об англоязычных международных доцентах

Автор: Евгений Николаев, кандидат экономических наук, преподаватель Киевского национального экономического университета.

Мої п’ять копійок про нових англомовних міжнародних доцентів.

1. Єдиний адекватний шлях реформування системи наукових ступенів та вчених звань в Україні — це повне і безумовне скасування другого наукового ступеня («доктор наук») і вчених звань в їх існуючому вигляді («державні» наукові звання).

2. Єдиний науковий ступінь, який має існувати в Україні, — PhD. Одержання людиною ступеня «доктор філософії» свідчить (має свідчити) про наявність у людини сукупності компетенцій, необхідних для здійснення наукових досліджень, викладання в університеті тощо. Представляючи дисертацію до захисту, людина демонструє, що вона вміє працювати з літературою, знає англійську або іншу міжнародну мову (без чого не може бути адекватної наукової новизни в дисертації), вміє підготувати і опублікувати наукову статтю, знайома з колегами з інших університетів, бере участь у наукових конференціях. Тобто перший науковий ступінь засвідчує про здатність людини проводити наукові дослідження. Тоді другий науковий ступінь свідчить про суперздатність до відповідної роботи? Це абсурд.

3. Вимоги до здобувачів наукового ступеня доктора філософії мають складатися з двох частин. Перша – вимоги, визначені державою. На мою думку:

а) міжнародний сертифікат із володіння англійською, німецькою, французькою, іспанською, китайською або японською мовою на рівні C1 або C2 (не B2, бо B2 – це рівень володіння мовою особою, для якої ця мова не є рідною, достатній для навчання цією мовою у середній школі);

б) одна стаття у дійсно поважному науковому журналі міжнародного рівня (вимога – не членство журналу в скопусі, а його рейтинг у відповідному світовому рейтингу топ-500 журналів за певною галуззю науки; такі рейтинги існують);

в) визначення обсягу навчальної програми підготовки аспірантів, без жодних нормативних, обов’язкових дисциплін;

г) розміщення повного тексту дисертації у постійному вільному відкритому доступі на сайті установи, де дисертація представлена до захисту.

Друга частина вимог – визначається установою, де здійснюється захист дисертації. Про це напишу іншим разом.

4. Доктор наук, доцент і професор – нашарування медальок, що дає право на невеличку додаткову ренту (копійчину) до зарплати, а також, у випадку доктора наук-професора, на академічну дідівщину. Україна не може собі цього більше дозволити. Один науковий ступінь – доступ до викладання і досліджень. Результати викладання і досліджень – підстава для їх диференційованої оплати, доступу до посад, повноважень і відповідальності.

5. У цьому руслі я підтримую нові вимоги міністерства щодо доцента/професора. Ці звання стануть недосяжними, що стане першим кроком на шляху до їх ліквідації. Що, в даному випадку, і треба зробити.

Оригинал