Н. Хоменко: всем нужны опытные специалисты

Бизнес хочет получить готового специалиста, а учить за счет предприятия не особо стремится

Н. Хоменко: всем нужны опытные специалисты

Автор: Николай Хоменко, заслуженный сотрудник образования, заместитель директора ГУ НМЦ «Агроосвіта».

Заочна освіта. Наскільки ця форма навчання зберігає актуальність під час переходу вищої освіти від привілейованої до масової – питання, яке хоча і не стоїть серед головних у період імплементації Закону «Про вищу освіту», але тенденції щодо її скорочення проявляються. У чому причина?

Зацікавленість в отриманні фахової освіти через заочну форму навчання зберігається. Наскільки ця освіта є якісною – залежить від низки факторів:

  • якості контингенту студентів-заочників, його вмотивованості;
  • підготовленості викладацького складу;
  • наявності навчально-методичного та інформаційного ресурсу.

Отже, щодо контингенту. У свій час була потреба в освічених фахівцях, і ті, хто працював у галузі, але не мав відповідної освіти, міг отримувати ці знання заочно. Майже 70% студентів, які навчалися за заочною формою, мали досвід роботи за профілем. Головною мотивацією був кар’єрний ріст і поліпшення свого соціального рівня.

Сьогодні значно помолодшав контингент студентів-заочників, який здебільшого за віком мало відрізняється від студентів денної форми навчання. Відверто скажемо, значна кількість з них стали в чергу за дипломами. Ті методи, які використовують під час навчання – контрольні роботи, курсові, дипломні проекти - вже не стимулюють до отримання знань і, на жаль, не є індикаторами рівня знань.

Ускладнився процес формування контингенту студентів-заочників, особливо в технікумах і коледжах, через прийом на основі ЗНО. Внаслідок його запровадження різко зменшилася кількість бажаючих навчатися заочно і, в першу чергу, це має відношення до підготовки молодшого спеціаліста. В університети на заочну освіту вступають здебільшого випускники технікумів і коледжів.

Викладач – його готовність забезпечити знаннями студентів-заочників спирається здебільшого на самостійну роботу. За цих умов викладач повинен мати практичний досвід роботи. І тут у нас не все гаразд – особливо щодо досвіду, вже не кажучи щодо знань сучасних технологій тощо.

Зацікавленість бізнесу. Всі бажають мати молодих і досвідчених фахівців (і не тільки у нас, а й у світі). Такого не буває. Досвідченими вони стають, пропрацювавши на виробництві, а це можливо за денної форми навчання. Водночас бізнес хоче отримати вже готового фахівця, а навчати коштом підприємства, надавати оплачувану відпустку для участі в сесіях не особливо прагне.

Все це ускладнює подальше існування заочної освіти. Бути чи не бути?

Думаю, що бути, але необхідно багато що змінити. У першу чергу замінити заочну освіту на дистанційну. І не тільки за назвою, а в першу чергу – за змістом.

Формування єдиного освітянського інформаційного простору є реальністю сьогодення. Інтернет, соцмережі, доступність до освіти дозволяють всім бажаючим оволодіти знаннями необхідними для фахівця. Змінений науково-методичний комплекс, графік навчального процесу, максимально наближений до сьогодення, дозволить надавати якісні знання.

Для аграрних навчальних закладів цікавий досвід підготовки фермерів у Німеччині – рік теоретичної підготовки і в подальшому – два роки – один день навчання, чотири дні роботи на тиждень. Звичайно, це регіональна прив’язка і головна мотивація до діяльного навчання.

Декілька років діє датсько-український проект, згідно з яким студенти денної форми навчання навчаються на фермера. У першому семестрі отримують теоретичні знання у коледжі, а надалі виїжджають на роботу в фермерські господарства до Данії.

Наводячи різні напрями модернізацій заочної освіти, ми розуміємо, що далеко не всі навчальні заклади готові до реформування. Головне - розпочати це окремим навчальним закладам, і позитивні результати не заставлять себе чекати.

Оригинал

Освіта.ua
03.02.2017

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!