Автор: Игорь Ликарчук, экс-руководитель Украинского центра оценивания качества образования.
Колеги! А чи у школах, де Ви працюєте, визначають так званий «рівень навченості» учнів? Бо мені все частіше почали писати у приваті, що визначають. Навіть проводять якісь моніторингові дослідження (????) з вивчення «рівня навченості». Вибачайте за тавтологію. Тож хочу, щоб знали ви і передали це тим, хто вивчає чи проводить такі моніторинги.
- По-перше. Вивчення так званого «рівня навченості» - суто російська методика, яка розроблена та використовується в Росії. Методика, про яку майже немає доступної інформації. Мені соромно за те, що ця російська методика використовується в Україні. Ганьба. Про це не можна мовчати.
- По-друге. Консультації з відомими світовими фахівцями з питань оцінювання якості освіти дають підстави стверджувати, що ця методика не є тим інструментом, з допомогою якого можна отримати валідні результати. Починаючи від того, що вона розроблялася для п’ятибальної школи оцінювання, і закінчуючи її повною алогічністю та відсутністю належного наукового обґрунтування. ЇЇ запровадження відновлює в школах процентоманію в гірших традиціях середини 50-х років минулого століття.
- По-третє. Потрібно не соромитися називати прізвища тих, хто тягне цей методичний продукт сумнівної якості в наші школи. Краще не вивчати і не моніторити, аніж це робити з його допомогою. Патріотизм виявляється не лише під час виховних годин.
Тож давайте серйозно задумаємося над цими проблемами. Не мовчіть!
