Владимир Глущук: «Султаны» и конкурс «Учитель года»

Автор: Владимир Глущук, Центр образовательных коммуникаций. г. Подольск, Одесская область.

Якось сидів і дивився на «компі» відео обласного конкурсу «Вчитель року».

Зовні все чудово, поважна чоловіча комісія із представників влади й тіток-чиновників від освіти, красивий антураж, телебачення і глядачі. На сцені герої дійства вчителі (точніше вчительки) змагаються в різних конкурсах за призові місця.

Але погляд випадково потрапив на телевізор, де дружина дивилась відомий серіал «Величне століття». Тут саме досвідчені «калги», під керівництвом Валіде-султан вчили дівчат з гарему танцювати, грати, і правил етикету, щоб та, яка приверне погляд Сонцесяйного Сулеймана, отримала шовкову хустинку, і змогла пройти «Золотим шляхом» до омріяних покоїв правителя.

Говорять, що символізм не має великого значення, але в момент, коли султан кинув хустинку черговій пасії - на конкурсі «Вчитель року» губернатор вручав грамоту переможниці конкурсу.

Деспотизм: східний, дрімучий, середньовічний деспотизм, в суті такого поважного конкурсу, підказав мозок в таких асоціаціях. Загалом, і в першому і другому випадках борються за увагу влади, щось показують, щось доказують, а де і «підступні дії» щодо один одного роблять (і не розповідайте, що не вміють цього робити наші Роксолани).

А повинно ж бути все навпаки - де Славний рицар (влада) співає під вікном коханої (про особливе відношення до вчительської професії ох як люблять у нас поговорити з високих трибун).

От і виникає питання, чи буде у нас, нарешті, побудована система дійсно об’єктивного оцінювання результатів роботи вчителя, де не потрібно презентувати, розповідати, стрибати, декламувати, співати. На це є відповідні шоу типу «Таланти твої, Україно» або «Х-фактор»?

Чи буде реалізовано заявлений принцип ДИТИНОЦЕНТРИЧНОСТІ в цьому такому важливому компоненті освітнього життя? Де саме дитина з набутими компетентностями й знаннями буде визначати, хто «Вчитель року», де результати навчання учнів, а не український «гопак» і «брязкальця» східних прикрас будуть в цьому визначальні.

Якщо ці результати знань учнів будуть визнані, то автоматично визнається результат роботи вчителя.

Досить бути «рабинями в гаремах», пора ставати «принцесами в палацах». – І хай не їде за «тридев'ять земель» наша красуня на якісь «конкурси», зриваючи уроки й витрачаючи вільний час, а приїжджають в школу всі ті, хто сидять в цих комісіях як Султани Сулеймани.

Постукавши в двері класу, запитають тихенько: «А ми можемо Вас привітати й запросити на нагородження за Вашу сподвижницьку роботу?» - (і не хусточкою бажано, а діамантовим кольє). А вона, повна поваги до себе, відповість: «Почекайте в коридорі, я працюю з дітьми!»

Оригинал на сайте Освітня політика