Е. Панич: репрессии в отношении плагиата не помогут

Автор: Елена Панич, кандидат исторических наук, эксперт Реанимационного пакета реформ, группа "Освіта-наука".

Вчора довелося пояснювати, чому я проти насильницьких і репресивних методів боротьби з плагіатом. Важко було, але я чесно зробила ще одну спробу пояснити це людям, які не хочуть розуміти. По правді, я вважаю, що наші державні інституції надто слабкі, щоб переслідувати плагіаторів. Навіть якщо вдасться якимось чином відібрати диплом у К. Кириленко чи ще там у когось, все це будуть разові заходи, які не змінять загального становища науки, яка деградує.

Звичайно, можна встановити жорсткіші санкції за плагіат на загальнодержавному рівні - в законодавстві чи постановах Кабміну, рішеннях НАЗЯВО. Багато хто вірить, що це треба робити. Я не вірю. Інституційна слабкість нашої держави не дозволить підтримувати стабільне виконання цих санкцій. Будь-яка репресивна система потребує ресурсів. Вона витягує їх із суспільного організму, при цьому нічого не даючи взамін. Репресивні і контролюючі інституції нічого не виробляють, не створюють ніяких додаткових ресурсів, лише подавляють людську енергію. З часом ресурси вичерпуються і систему все важче і важче підтримувати. Вона девальвується і корумпується.

Як показує досвід, в нашій країні люди не терплять насильства, принаймні надто довго. Якщо влада встановлює жорсткі правила, які неможливо виконати, то по суті це лише для одного - щоб хтось робив корупційний бізнес на обході цих правил. Інакше неможливо. Люди терплять владу лише тією мірою, якою їм вдається домовитися з нею. І скидають тих, хто надто зловживає, або надто проявляє принциповість.

Єдиний шанс врятувати нашу науку від повального плагіату і падіння стандартів - створити економічну мотивацію науковців. Ця мотивація можлива не шляхом якихось надбавок до зарплат з бюджету. Це має бути виключно ринкова мотивація. Для цього треба перестати розглядати вищі навчальні заклади як бюджетні установи. Люди повинні продавати свої знання за справжньою ціною. Саме знання, а не дипломи докторів наук. Прирощення знань мусить стати виробництвом, яке приносить реальний дохід, цілком співставний з затраченими ресурсами. В державно-бюрократичній системі регулювання вищої освіти це неможливо.

Оригинал