Сергей Горбачев: литература в школе - какая и зачем?

Эстетическая составляющая произведения вторичная, первичный - интерес к содержанию

Сергей Горбачев: литература в школе - какая и зачем?

Автор: Сергей Горбачев, директор Специализированной школы им. Ивана Багряного №148 г. Києв

Навіщо і які уроки літератури потрібні у школі?

Колега запитала, чи всі мої учні читають літературні твори (повні чи скорочені), що робити з тими, які не читають?

Запитання, яке, мабуть, цікавить багатьох. Бо скарги на те, що "діти не читають", чуємо постійно.

Питання взагалі складне: дуже багато факторів.

Дам свою відповідь. Вона, звичайно, не універсальна, і обов'язково є такі, що думають інакше - це нормально. Але дискусія потрібна.

Відразу - уточнення. Я працюю зі старшокласниками: зараз це 11 клас, зарубіжна література другої половини ХІХ - початку ХХІ століть. Відповідно, методика "заточена" саме на цю вікову групу. Про роботу з середніми класами зараз висловлюватися не ризикну: вікові відмінності суттєві, а з цим віком не працював досить давно.

Отже.

Читають, на жаль, не всі.

Тут головне для себе зрозуміти: чого, власне, я прагну досягти як вчитель?

За будь-яку ціну ("оціночним" шантажем, моральним тиском тощо) змусити прочитати твір, ризикуючи закласти відразу до літератури якщо не на все життя, то, принаймні, надовго?

Чи створити такі умови спільної роботи на уроці, щоб твір став базою для самопізнання, роздумів про життя та запам'ятався саме як те, що варте уваги і що треба перечитати пізніше?

Моя позиція така, якщо коротко: урок літератури має стати уроком життя, коли ми, звертаючись через літературний твір до досвіду інших людей, роздивляємося різноманітні життєві моделі людських вчинків та стосунків, приміряємо ці моделі "на себе".

Це спрацьовує, бо саме таким чином - через актуалізацію власної потреби молодої людини розібратися у собі і в житті загалом - можна досягти досить впевненого знання літературних творів. А коли є інтерес до змісту, можна говорити і про естетичну складову, про сюжет, композицію, стилістичні особливості, підтекст, художню деталь тощо.

Ну а для тих, хто не прочитав, використовую те, що Шаталов називав "методом солоного огірка" - занурити їх в таке середовище, запустити таке обговорення, щоб учні запам'ятали зміст і проблематику твору незалежно від того, хочуть вони цього чи ні.

Поясню на прикладі: якщо, скажімо, на матеріалі п'єси Ібсена активно обговорювати з 16-17-річними молодими людьми питання, хто в родині головний: чоловік чи жінка, то зміст і герої "Лялькового дому" запам'ятаються надовго.

І для кожного літературного твору можна знайти такі мотивуючі ситуації, які зачіпають сучасні життєві проблеми і виводять нас на зацікавлене сприйняття літератури. 

Дуже стисло та узагальнено - я бачу саме такий шлях. Цікаво почути про інші моделі.

Оригинал

Освіта.ua
20.10.2016

Популярные блоги
В. Громовой: рубеж необратимости уже пройден Отрицательный отбор в образовании продолжается, ведь уходят лучшие, а «скамейка запасных» почти пуста
Е. Стадный: идея увеличения веса аттестата ошибочна Чем больше будут учитывать аттестат, тем меньше будет шансов у детей с хорошими знаниями из строгих школ
Д. Бабурин: образование за ширмой рейтинговой шкалы За ширмой рейтинговой шкалы 100-200, которую нам каждый год представляет УЦОКО, скрывается реальное состояние образования в Украине
В. Громовой: как спасти образование от развала Как вызвать бешеную ненависть, но спасти школьное образование от окончательного развала
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!