Сергей Горбачев: что я сказал ученикам о Евромайдане

Вот что я сказал ученикам во время чествования памяти погибших во время событий Евромайдана

Сергей Горбачев: что я сказал ученикам о Евромайдане

Автор: Сергей Горбачев, директор Специализированной школы им. Ивана Багряного №148 г. Киева.

Ось що я сказав учням нашої школи під час вшанування пам'яті загиблих під час подій Євромайдану:

«Загальна Декларація прав людини, яка прийнята Організацією Об'єднаних Націй зазначає, що народ має право на повстання, якщо його права, гідність, можливість достойно жити гнобляться, якщо влада краде, бреше, вбиває.

Український народ терплячий та доброзичливий. Але два роки тому українці відчули, що не можна далі миритися з беззаконням - і піднялися проти брехні, крадіжок та гноблення.

Наш протест майже два місяці був мирним, ми намагалися донести до влади, що хочемо іншого життя, прозорої та відповідальної влади, що ми не згодні миритися з несправедливістю.

І лише після перших вбивств, коли загинули Нігоян, Жизневський, Вербицький, коли 18 лютого в Маріїнському парку бандити почали вбивати людей - тоді вже народ встав на барикади для вирішальної боротьби.

Я також брав участь у цих подіях, багато бачив своїми очима. Не забуду страшну ніч з 18 на 19 лютого, коли я вперше за весь час протистоянь став не тільки демонстрантом та журналістом, але й безпосереднім учасником боротьби: носив бруківку з Майдану хлопцям на барикади.

Подивіться на цю карту. На ній — звідки люди, якi загибли під час цих подій. Більшість — 108 — це протестувальники. Але з боку силовиків - також хтось не повернувся додому. І з того боку були люди, які щиро вважали, що захищають справедливість, що виконують свій обов'язок перед державою.

Найстрашніше — загинули люди. Чиїсь батьки, сини, брати... Вони вже не повернуться додому, не обнімуть дітей, не скажуть дорого слова іншим людям.

Ніколи, ніколи знову ми не маємо допустити, щоб знов таке трапилося, щоб Україна була змушена повставати і втрачати своїх синів..

Для цього маємо бути гідними. А гідність полягає в тому, щоб не тільки мати власну думку і сміливість її захищати, але й поважати інші погляди, розуміти, що люди різні.

І головне — цінувати життя, цінувати можливість жити спільно і розуміти одне одного.

Тому — пам'ятаємо загиблих — і будемо робити все, щоб насильство не повторилося. Ніколи знову».

Оригинал

Освіта.ua
19.02.2016

Популярные блоги
С. Колебошин: 3000 спартанцев (задача о молодых учителях) 3000 молодых учителей на 15000 школ, в среднем - 1 новый учитель на 5 школ
И. Совсун: как надолго еще хватит запала учителей? Между победителями мировых олимпиад и средним базовым уровнем украинских школ гигантская пропасть
Т. Сердечная: зарплаты у учителей должны быть разные Есть шанс, что когда-то государство сможет оплачивать работу людей, которые работают с его будущим
И. Ликарчук: шароварщина и отчеты вместо воспитания Воспитательной работы как системы формирования человека уже давно нет, а есть гам, шум, трескотня
Комментарии
Аватар
Осталось 2000 символов. «Правила» комментирования
Имя: Заполните, или авторизуйтесь
Код:
Код
Нет комментариев