Инна Совсун: давайте учиться слышать друг друга

Автор: Инна Совсун, первый заместитель министра образования и науки Украины.

Демократія по-українськи — повна взаємних образ і обвинувачень.

Люди не вміють знаходити спільну мову і замість того, щоб боротися проти спільно визначеної проблеми, люди борються між собою за те, чия стратегія вирішення проблеми є кращою.

Ситуація щодо законопроекту 3474 є показовою, але — на жаль! — не унікальною!

Якщо коротко, ситуація є такою. В університетах є:

• 1) органи студентського самоврядування, котрі відповідно до законодавства обираються студентами;
• 2) студентські профспілки, котрі у 90% випадків очолюються людьми, котрі закінчили університети дуже і дуже давно; але при цьому відповідно до галузевої угоди профспілки отримують відсоток від всіх стипендій.

Вочевидь, ситуацію треба міняти і тому було розроблено законопроект 3474, котрий вносить такі зміни до закону про профспілки: членами і керівниками студпрофспілок зможуть бути тільки студенти; профспілки мають публікувати свою фінансову звітність у відкритому доступі. Міністерство активно долучалось до розробки проекту, але подавали його народні депутати.

Інших альтернативних пропозицій подано не було.

Натомість у соцмережах іде ціла війна. Ні, не між керівництвом профспілок і студентським активом, а ... всередині студентського активу між тими, хто підтримує законопроект і тими, хто пропонує заборонити студентські профспілки загалом.

Через колосальні зусилля і перемовини з комітетами — ці чвари не завадили вчорашньому успішному проходженню законопроекту через два комітети — освіти і соціальної політики.

Але сама ситуація — дуже насторожує: якщо люди вбачають спільну проблему, то вони повинні спільно боротись проти проблеми, а не один проти одного! Якщо є частина студентів, котрі хочуть заборони студентських профспілок загалом — то вони мають можливість розробити такий законопроект, домовитись з кимсь з депутатів про його внесення і тоді його лобіювати. Але ж не треба топити інших, котрі так само хочуть вирішення проблеми, але вбачають інші механізми для її розв'язання!

І якби ж то це тільки цього законопроекту стосувалось! І цих груп інтересів! Ми це спостерігаємо скрізь і на всіх рівнях. І ці публічні чвари між однодумцями — це те, що виснажує, втомлює і розчаровує більше ніж критиканство і тиск з боку тих, хто хоче уникнути будь-яких змін...

Давайте вчитися чути один одного. Ось що я хотіла сказати.

Оригинал