Соціологія: акмеологічні моделі. Реферат
Під поняттям модель розуміють систему об’єктів чи знаків, які відтворюють деякі істотні властивості об’єкту-оригіналу
При вирішенні акмеологічних завдань часто виникає необхідність представлення отриманих результатів в деякому узагальнюючому вигляді, системне відображаючи його характеристики. Навіть сам процес особистісно-професійного розвитку повинен спрямовуватися ідеальним уявленням – образом майбутнього стану суб’єкту праці, який повинен відображати бажані властивості. Тобто мова йде про необхідність створення відповідних акмеологічних моделей.
Під поняттям модель розуміють систему об’єктів чи знаків, які відтворюють деякі істотні властивості об’єкту-оригіналу. У всіх випадках моделі виступають в якості аналога об’єкта-оригіналу, вони подібні на нього. Ступінь відповідності моделі об’єкту-оригіналу є важливим показником повноти та істинності теорії з допомогою якої і створювалася модель. Розробка моделі – моделювання – це загальнонауковий метод дослідження будь-яких явищ.
Моделі виконують такі функції: ілюстративну, трансляційну, пояснювальну, передбачувальну. В науці і техніці моделювання використовують досить широко це дозволяє вирішувати багато проблем, які не доступні глибокому і точному теоретичному аналізові. Моделювання відіграє значну роль в машинобудуванні, архітектурі, транспорті. Найбільш поширеними є математичні і фізичні моделі. Наприклад, відомий досить курйозний приклад, коли під час дискусії по проблемам людського мозку було запропоновано "просту і оригінальну" його модель. Тобто було зроблено наступне: як відомо загальний електричний опір мозку людини становить приблизно 5 КОм – тобто резистор в 5 кілоОм є моделлю мозку – чи це реальна модель? (вона на відповідає всім вимогам, а тому є тільки моделлю однієї функції опірності а не всього мозку). Тому в моделі повинні бути адекватно представлені властивості об’єкту-оригіналу.
У психології часто використовують моделі. Наприклад, математична модель особистості, сенсорного простору, моделі діяльності людини-оператора. Моделювання використовується і в педагогіці, в основному при описі педагогічних систем.
Розробка моделей педагогічних систем здійснюється в п’ять етапів:
- визначення об’єкту дослідження;
- активізація знань про об’єкт-оригінал;
- обґрунтування необхідності моделювання;
- вибір змінних і основних постулатів;
- відбір тих об’єктів. Які піддаються вивченню.
В акмеології моделей є значно менше. При побудові акмеологічних моделей доцільно використовувати таку схему. Спочатку на основі теоретичних досліджень формується гіпотеза і а її фундаменті створюється певна концептуальна модель в ній відображаються загальні зв’язки, якості і відношення на рівні теоретичних знань. Її теоретичне вивчення дозволяє розробити конкретну модель, яку називають нормативною. Нормативна модель, повинна в значній степені відображати психологічну сутність явища, що вивчається. Необхідно щоб в моделі була інформація: по-перше про умови діяльності і розвитку, діючих факторах, характері їх впливу; по-друге про особистісні характеристики суб’єкту діяльності, які необхідно розвивати до рівня професіоналізму.
Важливим моментом, який пов’язаний із розробкою моделі є вибір її форми. Для нормативних моделей рекомендується якісні лінгвістичні описи. Отримана нормативна модель підлягає емпіричній або експериментальній перевірці. Узагальнення даних теоретичних і емпіричних досліджень сприяють уточненню моделі, вона стає значно ближчою до об’єкту-оригіналу. Тобто отримують дескриптивну модель. На базі дескриптивної моделі здійснюється аналіз і систематизація факторів, які сприяють розвитку професіоналізму особистості, визначають шляхи розвитку, розробляють науково-практичні рекомендації.
Отже, акмеологічна модель – це система об’єктів і знаків, які відтворюють істотні властивості об’єкта-оригіналу – ідеального образу професіоналу чи еталону особистісно-професійного розвитку. В акмеології з допомогою моделей синтезуються знання про те, що повинно бути сформовано. Здійснюється співставлення того, що є в наявності з тим, що повинно бути сформованим, а також визначаються умови і фактори, які сприяють цьому процесові.
На сьогоднішній день в акмеології отримали поширення моделі, засновані на різних формах системного опису:
- вербальні (створювалися на перших етапах були досить простими у вигляді лінгвістичних описи, що відображали ті чи інші сторони професіоналізму);
- аналітичні (табличні, матричні, функціональні);
- геометричні (просторові моделі, графіки, кільцеві структури);
- структурно-функціональні (кібернетичні).
В акмеології використання моделей не обмежується тільки дослідницькими цілями. Моделювання активно використовується при розробці програм чи індивідуальних планів особистісно-професійного розвитку. Такі моделі зазвичай орієнтовані на використання методу ігромоделювання.
Література
- Волков Ю. Г., Добреньков В. И., Кадария Ф. Д., Савченко И. П., Шаповалов В. А. Социология молодежи: Учебное пособие / под ред. проф Ю. Г. Волкова. – Ростов-н /Д.: Феникс, 2001.
- Головатый Н. Ф. Соціологія молодежи: Курс лекций. – К., 1999.
- Головенько В. А. Український молодіжний рух у ХХ столітті. – К., 1997.
- Кравченко А. И. Социология: Учеб. пособие для студ. высш. пед. Учеб. заведений. – М. Издательский центр "Академия", 2002.
- Павловский В. В. Ювентология: проект интегративной науки о молодежи. – М.: Академический Проект, 2001.
- Про становище молоді в Україні. Щорічна доповідь президента України Кабінету Міністрів та Верховній Раді України.
- Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.
22.05.2012
