Osvita.ua Высшее образование Рефераты Социология Сучасна сім'я: типологія, структура та проблеми. Реферат
Загрузка...

Сучасна сім'я: типологія, структура та проблеми. Реферат

Різноманітність сімейних відносин зумовлює появу багатьох типів сім'ї

З формуванням ринкових відносин збільшуватиметься можливість маневрування коштами. Сім'ї матимуть вільний доступ до банківських кредитів та інших видів позичок, а тому матимуть можливість придбати (побудувати) комфортабельний будинок чи дачу, автомобіль високого класу, сучасну побутову техніку тощо. Це все забезпечує самоповагу людини, її задоволення власним життям, що у свою чергу позитивно позначатиметься на стабільності сім'ї та й суспільства в цілому.

Різноманітність сімейних відносин зумовлює появу багатьох типів сім'ї.

У соціологічних дослідженнях їх класифікують за такими критеріями:

характером спорідненості:

  • консангвінальна (кровноспоріднена) - тип сімейної організації, в якому основними є відносини дітей з батьками і дітей між собою, тобто відносини, що базуються на кровній спорідненості, а не на зв'язках між подружжям;
  • кон'югальна (подружня чи шлюбна) - тип сімейної організації, в якій основним є відносини жінки і чоловіка, а не кровно-родинні зв'язки.

кількістю представлених поколінь:

  • одно-поколінна, що складається з подружньої пари без дітей;
  • проста або нуклеарна - подружня пара з дітьми, які ще не одружені. Найбільш розповсюджений тип сім'ї в сучасному суспільстві;
  • розширена, що складається з трьох і більше поколінь, які з'явилися внаслідок одруження дітей та онуків і зв'язані спільним господарством.

типом подружжя:

  • проста - моногамія;.
  • складна - поліандрія, полігінія тощо, що виникає, коли кілька нуклеарних сімей об'єднуються через спільного чоловіка чи жінку;
  • розширена, що складається із кількох нуклеарних сімей, які живуть разом і ведуть спільне господарство.

наявністю батьків:

  • повна, коли є батько і мати;
  • неповна, коли відсутній хтось із батьків.

кількістю дітей:

  • бездітна - немає дітей;
  • одно-дітна - одна дитина;
  • багатодітна - троє і більше дітей.
     

розподілом ролей:

  • партнерська - заснована на взаєморозумінні подружжя і добровільному розподілі ролей згідно з можливостями і схильностями кожного з них;
  • матріцентрична - центральне місце посідає мати через обмежену включеність батька в сімейне життя;
  • патер-пальна - центральне місце посідає батько; він піклується про інших членів сім'ї, ставиться до них поблажливо як до слабших.

ступенем самостійності:

  • автономна - така, що є самодостатньою, самостійною одиницею;
  • гетерономна - така, котра не є економічно самодостатньою, засоби до життя забезпечує один чи кілька її членів, характеризується чітким розподілом обов'язків, а отже, дотриманням норм, правил, що запроваджені іншими.

Окрім типів сім'ї в соціологічному аналізі використовується термін "структура сім'ї".

Під структурою сім’ї розуміють сукупність родинних, духовних, моральних, правових, владних та інших відносин між подружжям, батьками і дітьми, іншими членами сім'ї.

Характер цих відносин визначає тип сім'ї, її ієрархія. Жорстке підпорядкування дітей батькам, чоловіка - дружині чи навпаки характеризує авторитарну сімейну структуру. Розподіл ролей згідно з особистими якостями та здібностями подружжя, добровільний розподіл побутових обов'язків, однакові права й відповідальність щодо виховання дітей, спільне розв'язування сімейних проблем характеризує демократичну (рівноправну) сімейну структуру.

Особливе місце в сімейній структурі належить рольовим сподіванням і ролям, що їх виконує кожний член сім'ї. Систему взаємодій і відносин членів сім'ї відповідно до ролевих приписів характеризує ролева структура. її формування зазнає впливу цінностей, традицій та звичаїв, що склалися в суспільстві, регіоні загалом та сім'ї зокрема, найближчого соціального оточення та особистісного досвіду членів конкретної сім'ї, правових норм, традицій, що регламентують права та обов'язки кожного з них.

Зміст прав і обов'язків основних ролей сімейного життя (чоловіка - дружини, батька - матері, сина - доньки, брата - сестри, свекрухи - невістки, тещі - зятя) значною мірою залежить від типу сім'ї (патріархальна, традиційна чи сучасна, бездітна чи багатодітна, проста чи розширена).

Наприклад, роль чоловіка у вихованні та догляді за дітьми в давнину була незначною. Більше того, у деяких народів різко обмежувалися контакти між батьком та дітьми. Такий звичай зберігався донедавна в кавказьких горців: соціальна норма забороняла батькові брати дитину на руки і бавити її. У сучасній сім'ї роль батька змінилася. Прояв батьківських почуттів притаманний більшості чоловіків. Батько здебільшого "готує підґрунтя" для майбутнього соціального статусу дитини в суспільстві, допомагає їй на початку кар'єри. Хоч нині соціальний статус юнаків та дівчат здебільшого залежить від особистої активності кожного, проте "стартовою сходинкою" і досі залишається соціальний статус батьків.

Різні ролі батька і матері (чоловіка і жінки) у вихованні дітей - відлуння колишнього поділу праці в сім'ї за статевою ознакою. Ці ролі визначаються домінуючою в суспільстві ціннісно-нормативною системою. У традиційному суспільстві чоловік - господар, годувальник, оскільки він фізично сильніший і має відповідні навички мисливства, землеробства тощо. Жінка переймалася, головним чином, домашнім господарством та доглядом за дітьми. Тому в соціології роль чоловіка в сім'ї й досі називають інструментальною, а жінки - експресивною.

Складним є процес адаптації до сімейної ролі. За даними статистики в середньому за рік розлучається близько 40% подружжів, що прожили разом менше 4-х років.

Ускладнюється процес сімейної ролевої адаптації об'єктивною необхідністю поєднувати сімейні ролі з іншими ролями - громадською, виробничою чи просто роллю товариша. Можливість їх оптимального поєднання має неабиякий вплив на розвиток сімейно-родинних відносин.

Проблеми виникають насамперед у поєднанні ролі матері з професійною діяльністю, що є наслідком еволюції сімейної організації, значної трансформації соціальних ролей подружжя, зв'язаної з розвитком соціально-професійної структури суспільства. Уперше ці питання взялися детально дослідити американські соціологи Г. Парсонс і В. Гуд.

Розуміючи сучасну нуклеарну сім'ю як результат еволюції суспільства від аграрного типу до індустріального, американські вчені звертають увагу на те, що, з одного боку, вона існує автономно, а з другого - залежить від соціально-професійної структури суспільства. Вплив суспільства на сім'ю проявився насамперед у зміні соціального статусу жінки. Раніше чоловік був одноосібним господарем сім'ї, власником сімейного майна й забезпечував її економічну незалежність. З еволюцією суспільства жінка отримала однакові з чоловіком права брати участь у розв'язанні сімейних проблем, а отже, у виробничому процесі, громадському житті.

Професійна і громадська діяльність робить жінку економічно незалежною, сприяє розвитку її особистості, а життя її завдяки широкому спілкуванню й особистим контактам стає цікавішим. Проте така діяльність жінки справляє негативний вплив на функціонування сім'ї - зменшується народжуваність, збільшується кількість розлучень, ускладнюються взаємовідносини між батьками та дітьми. Жінка втрачає і тому, що вияв її індивідуальності, людських якостей можливий не стільки у сфері професійної діяльності, скільки в сім'ї та материнстві.

Крім того, у суспільстві, де вимоги виробництва є пріоритетними, заміжня жінка з дітьми потрапляє в дуже невигідне становище на ринку праці, бо сімейні турботи забирають у неї багато сил і часу і їй важко конкурувати з чоловіками. Наслідком цієї соціальної нерівності статей є те, що жінки здебільшого працюють на непрестижних і мало-оплачуваних посадах, а серед безробітних їх абсолютна більшість.

Отже, суть описаної Парсонсом і Гудом проблеми полягає в тім, що професійна діяльність жінки суперечить сімейним обов'язкам. У жінки як особистості виникає дилема: сім'я чи професійна діяльність? Ця проблема в соціології називається "жіночою дилемою".

Намагання розв'язати цю проблему, адаптуватися до вимог соціально-професійної структури суспільства породили новий тип сім'ї, яка досить успішно поєднує ціннісні орієнтації подружжя на утворення власної сім'ї та їхні професійні інтереси. Це так звана бікар'єрна сім'я, яка поширена в основному в середньому класі, у деяких прошарках інтелігенції.

У бікар'єрних сім'ях чоловік і жінка розподіляють між собою домашні обов'язки, поважають і допомагають само-реалізуватися одне одному не тільки в сім'ї, а і в кар'єрі.

На думку К. Девіса, перехід від традиційних форм сім'ї до сучасних зумовлений насамперед трансформацією соціокультурних норм високої народжуваності й поширенням норм низької народжуваності, інакше кажучи, зміною системи цінностей, а не зовнішнім тиском.

Отже, сім'я - це надзвичайно важливий елемент соціальної структури суспільства. Зміни, які відбуваються в сім'ї, впливають на характер суспільних відносин, на стан і розвиток самого суспільства. Тому тип сім'ї як однієї з підсистем суспільної системи не може бути довільним, він санкціонується суспільством. Сімейна діяльність регулюється і спрямовується традиціями, звичаями, нормами, що панують у суспільстві за певних історичних умов.

Як складова суспільства, сім'я зазнає впливу всіх тих змін, що в ньому відбуваються. Економічна та соціальна криза, спад виробництва, безробіття, соціальна незахищеність - усе це справляє негативний вплив на сім'ю, зумовлює її сучасну кризу в Україні.

Криза інституту сім'ї проявляється в утраті орієнтації молоді на створення власної сім'ї, у низькій народжуваності, малодітній сімейній орієнтації, збільшенні кількості розлучень, зростанні кількості позашлюбних дітей тощо.

Одним з основних факторів кризи сім'ї є її матеріальні труднощі, розчарування внаслідок невиправданих сподівань на досягнення певного достатку, брак життєвих перспектив.

За умов ринкової економіки сім'я потребує не благодійних заходів, а радикальних змін її статусу в суспільстві. Звичайно, кожна родина має сама дбати про свій добробут, але держава повинна створити для цього належні економічні та правові умови.

Література

  1. Войтович С. О. Світ сім'ї і горизонти покликання. — К., 1989.
  2. Журбицька Т. С. Молода сім'я. — К., 1988.
  3. Каблуков В. А. Проблеми студентських сімей. — К., 1989.
  4. Комарова А. І. Результати соціологічного дослідження "Сучасна сім'я, проблеми, перспективи розвитку". — К., 1994. — Т. 1.
  5. Кон И. С. Введение в сексологию. — М, 1988.
  6. Краснодемська 3. Родина в дзеркалі цифр і фактів // Уряд, кур'єр. — 1994. —№74.
  7. Ладугін В. Д. Людина і економіка. Соціоекономіка. — К., 1996.
  8. Левин Б. М., Петрович Н. В. Экономическая функция семьи. — М, 1984.
  9. Мацковский М. С. Социология семьи: проблеми, теории, методологии и методики. — М., 1989.
  10. Молодая семья. — К., 1991.
  11. Піча В. М. Соціологія сім'ї: Матеріали до лекцій з курсу "Соціологія". — Львів, 1995.
  12. Смелзер Н. Социология. — М., 1994.
  13. Соціологія / За заг. ред. проф. В. П. Андрущенко, М. І. Горлача. — К.; X., 1998.


25.04.2012

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!