Розвиток масонства в Україні. Реферат

Особливості діяльності масонських організацій в Україні. Цілі товариства. Значення діяльності товариства

З Європи в Україну через Росію і Польщу наприкінці XVIII ст. прийшло масонство. Масонство — один з різновидів суспільного руху, що мав багатовікову історію. Масони - члени релігійно-етичних організацій «вільних каменярів», що зародилися в Західній Європі в період Середньовіччя. Дуже поширилися в зв'язку з французькою революцією кінця XVIII ст.

Головна ідея масонів: «Увесь світ - це одна велика республіка, де всі народи - одна сім'я».

Основне гасло масонів: «Свобода, Рівність, Братерство».

Цілі масонських організацій:

  • Вдосконалення людини, її внутрішнього світу як способу вдосконалення суспільства і позбавлення її від недоліків своєю високоморальною поведінкою. Один з основних принципів - невтручання в політику.
  • Об'єднання всіх народів світу на основі братства, рівності, взаємодопомоги в розумне суспільство, «кожний член якого робить свій внесок, щоб воно було корисним і приємним для всіх».

Особливості діяльності масонських організацій в Україні:

  • Політичний характер масонських організацій - лож (від французького ~ «löge» - місце зборів).
  • Хоч масонство заперечувало національні межі, але дух вільнодумства в умовах України формував протест проти національного гноблення.
  • Тому серед українських масонів поширювалися ідеї слов'янської федерації, в якій українці були б рівними серед рівних, а також ідея державності України.

Члени масонських організацій (лож): лікарі, архітектори, літератори, купці.

В Україні - багато представників старшинсько-шляхетських родин.

Центр масонського руху в Україні: в останній чверті XVIII ст. центром став Київ.

     

Найвідоміші організації (ложі) масонів в Україні:

1. 1817 р. м. Одеса «Понт Евксінський»:

  • Засновник - генерал-губернатор, граф Олександр Ланжерон, який залучив до масонства Івана Котляревського - автора вже надрукованої поеми «Енеїда», який служив у війську.
  • Відомий член ложі Іван Орлай - видатний український просвітитель» колишній, директор Ніжинського ліцею, директор Ришельєвського ліцею в Одесі.
  • У складі ложі було більше 70 чоловік різних національностей.
  • 1817 p м. Одеса «Трьох царств природи» (надр, рослинного і тваринного світу).
  • Склад членів багатонаціональний: росіяни, українці, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці,
  • Членами ложі були онуки останнього українського гетьмана Кирило і Петро Розумовські, яких переслідувала царська влада: першого, оголосивши божевільним, замкнули в Суздальському монастирі, а потім «змилостивилися» засланням обох в Одесу під нагляд міської адміністрації.

Підсумок. Обидві одеські ложі змушені були припинити свою діяльність через доноси на адресу царської влади про «політичні дебати» на засіданнях. Хоч ці дебати і не мали яскраво вираженого антиурядового характеру.

2. 1818 - м. Полтава «Любов до істини»:

  • Заснована українськими чиновниками 1819рр. і поміщиками. Склад ложі налічував 23 (20) чоловіки. Серед них: І. Котляревський, В. Лукашевич, С. Кочубій, С. Петровський, Г. Вогаєвський, Г. Тарновський.
  • Очолив ложу Михайло Новиков, управитель губернської канцелярії.
  • Основний упор в своїй діяльності ложа робила на національні проблеми України. Найбільший інтерес виявляли до історичного минулого, хоча чіткої програми облаштування майбутнього України не виробили.
  • У підсумку зосередилися на турботах про підвищення загальної політичної свідомості українського дворянства.
  • Ложа відігравала велику роль в масонському русі. Чутка про неї дійшла до Петербурга.
  • В 1819 р. закрита за особистим указом російського царя Олександра І.

3. 1818-1822 pp. м. Київ Ложа «Об'єднання слов'ян»:

  • Засновники: В. Роснишевський, П. Харлинський, П. Олизар та ін.
  • В останній рік свого існування ложа налічувала більше 80 чоловік за такими національностями: українці, поляки, росіяни; за професією і родом занять: державні службовці, вчителі, лікарі, військові.
  • Головний напрям її діяльності виражав символічний знак: хрест із написом «Єдність слов'янська».
  • Поступово багато учасників масонських організацій розчарувалися в пасивній діяльності; дійшли висновку про необхідність чіткіше визначити своє ставлення до історичної долі України в минулому, зайняти більш дієву позицію, при цьому дотримуючись конспірації. Так, на базі Полтавської ложі була створена наступна організація, що використовувала досвід масонських організацій.

4. 1820- 1822 pp. Київ, Полтава, Чернігів та інші міста. «Малоросійське таємне товариство». Засновник - Василь Лукашевич, предводитель дворянства Переяславського повіту. До складу організації входили: С. Кочубій, В. Тарновський, П. Капніст, О. Величко, І. Котляревський, брати Алексеєви, К. Шаполипський та ін.

Програмний документ - «Катехізис автономіста».

Цілі товариства:

  • Вести пропагандистську роботу в масах, щоб сприяти підйому культосвітнього і політичного рівня свідомості;
  • Об'єднати маси навколо ідеї ліквідації кріпосництва та обмеження влади царського самодержавства;
  • Домогтися незалежності України і відмежування від Польщі.

1826 р. - члени Малоросійського товариства були заарештовані. Під час слідства в Петербурзі В. Лукашевич заперечував існування організації. Він був ув'язнений в Петропавловську фортецю. Після нетривалого ув'язнення члени таємного товариства були звільнені.

Значення діяльності товариства:

  • Це була одна з перших суспільно-політичних організацій в Україні, що свідчило про зародження організованої політичної опозиції самодержавству;
  • Хоч товариство й не Ало чіткої програми дій, однак його існування свідчило про активізацію національного руху в Україні;
  • 1822 р. Почалося переслідування масонських лож. За указом царя діяльність масонських організацій заборонялася на всій території Російської імперії.


14.07.2011

Загрузка...