Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Зародження і розвиток психології в Україні. Реферат

Зародження і розвиток психології в Україні. Реферат

Зародження психологічної науки на території України. Психологічні напрямки та школи, які розвивались на Україні починаючи з ХІХ ст. по наш час

Зародження психологічної науки на території України

З найдавніших часів знання самої людини, розуміння властивостей і механізмів її поведінки, законів її психічної діяльності, фактів і умов її розвитку та формування, складали і складають по сьогоднішній день одну з найбільш необхідних частин професійних знань учителя, одну з основ його педагогічної діяльності. В розв'язанні цього важливого завдання велика роль належить і українській психології.

На шляху становлення української психології як науки, виникали різні школи, напрями і концепції. За своїм характером вони були різними, часто суперечили одна одній. Так, в радянській психологічній науці, на основі комуністичної ідеї, ставилось завдання виробити один, моністичний підхід до вивчення і пояснення психічних явищ.

Методологічною основою дослідження психіки мала стати діалектико-матеріалістична орієнтація. Проте, не зважаючи на ідеологічний тиск, єдиний підхід до вивчення психіки виробити не вдалося. В конкретних дослідженнях радянського періоду інколи прямо, а в більшості випадків замасковано використовувалися положення психологів різних напрямків і шкіл, що стало свідченням творчого використання здобутків світової психологічної науки.

Перші прояви формування прикладної наукової психології вже можна спостерігати в Київській Русі. Глибока та яскрава культура Київської Русі відбилася і в започаткованих принципах допомоги не тільки старцям та убогим, але й "бісним", тобто психічнохворим. У XVIII ст. душевнохворі розміщувалися в монастирях (Києво-Печерська Лавра, Києво-Межигірський монастир), створювалися нові форми піклування про психічнохворих.

В 1804–1805 рр. на території колишнього Кирилівського монастиря було побудовано вісім кам’яних корпусів, з них два для богадільні і будинку для божевільних", інвалідів і богадільні, та офіційного відкриття в 1806 р. Кирилівських богоугодних закладів, вони були заповнені переважно хронічними психічнохворими. Від цього року починає свою історію одна з найбільших не тільки в Україні, а й в Європі психіатрична лікарня. В 1835–1836 рр. остаточно поєднались для спільного адміністративно-господарського і медичного обслуговування всі згадані заклади, а лікарня стала основним медичним закладом у Києві, щодо всіх видів медичної допомоги психічнохворим.

Психологічні напрямки та школи, які розвивались на Україні починаючи з ХІХ ст. по наш час

Але не тільки прикладна медична психологія розвивалася на Україні. Так, концепція психології народів один із напрямків у соціальній психології, який виник у Німеччині (середина ХІХ століття) була розвинута в також і в Україні. Головним дослідником цього напрямку був вчений О. Потебня (1835 - 1891) та інші.

     

Згідно з цією концепцією, головною рушійною силою історії є народ, "дух цілого", що виражає себе в мистецтві, релігії, вихованні, мові, міфах, легендах, звичках, тощо. Представники цієї концепції виходять з того, що індивідуальна психіка, свідомість особистості є продуктом такого цілого, ланкою в соціально - психологічному зв'язку цілого. Психологію народів вони вважали окремою наукою.

Психологія вчинку започаткована українським психологом В. А. Роменцем. На сучасному етапі вона виступає як концепція, в якій її автори намагаються об'єднати гуманістичні ідеї з іншими, які виникли в минулому.

Видатний український психолог Г. С. Костюк (1899-1982) зробив значний внесок у психологічну теорію особистості. За його концепцією, індивід стає суспільною істотою, особистістю в міру того, як у нього формуються свідомість і самосвідомість, утворюється система психічних властивостей, здатність брати участь у житті суспільства, виконувати соціальні функції.

Повоєнний період слід вважати часом завершення формування самостійних київських психіатричних шкіл, що характеризуються поглибленою розробкою біологічного, психофізіологічного, а також клініко-психопатологічного та соціального напрямків. В повоєнному Києві працювали два психіатричних заклади: науково-дослідний психоневрологічний інститут і міська лікарня ім. акад. І. П. Павлова.

В клініках інституту працювали академік В. П. Протопопов, професори А. Л. Абашев-Константиновський, Я. П. Фрумкін, А. С. Шмарьян. З ліквідацією в 1948 р. інституту, яка без сумніву зашкодила розвитку психіатричної науки в Україні, всі дослідження в галузі психіатрії зосередились у лікарні ім. І. П. Павлова.

Тут знаходились:

  • кафедра психіатрії Київського інституту удосконалення лікарів, очолювана професором Й. А. Поліщуком, а потім - професором В. С. Шапошніковим, доцентом В. М. Кузнєцовим - керівником створеної в останні роки Асоціації психіатрів України;
  • кафедра дитячої психоневрології, якою завідували професори П. І. Коваленко, Л. О. Булахова; відділ патології вищої нервової діяльності, керівниками якого були професор В. П. Бірюкович, а потім доктор медичних наук В. М. Синицький.
  • кафедрою психіатрії Київського медичного інституту завідував Я. П. Фрумкін.

В клініці працювали доценти І. Я. Завілянський, Б. В. Шаров, Н. С. Керкіс, І. Д. Шевчук, а також І. А. Мізрухін та І. Е. Сливко, які після захисту докторських дисертацій очолили кафедри психіатрії Вінницького та Донецького медичних інститутів.

У 60-і роки були виконані та захищені докторські дисертації практичними лікарями-психіатрами. С. М. Лівшиць став відомим завдяки дослідженням в галузі судової психіатрії, підготовці висококваліфікованих експертів. В. М. Блейхером була створена перша в Україні патопсихологічна лабораторія та організована підготовка патопсихологів у Київському державному університеті. О. Й. Теплицька багато років читала курс психопатології в Київському педагогічному інституті. За ініціативою Б. М. Куценка почав діяти консультативний психоневрологічний центр МОЗ України.

Література

1. Введение в психологию (под. ред. А. В. Петровского. -М., 1997).

2. Годфруа Ж. "Что такое психология". -М., 1992.

3. Загальна психологія: навч. посібник (О. Срипченко, Л. Долинська, З. Огороднійчук, та ін. - К.: "А. П. Н. ", 2001).

4. М'ясоїд П. А. "Загальна психологія. К., 1998".

5. Максименко С. Д. "Психологія у соціальній та педагогічній практиці"- К., 1998.

6. Немов Р. С. "Психология"Кн. 1. -М., 1995.

7. "Общая психология" (под. ред. А. В. Петровского). -М., 1986.

8. Рубинштейн С. Л. "Основы общей психологии". Т. 1. -М., 1989.

9. Скрипченко О. В., Лисянська Т. М., Скрипченко Л. О. "Довідник з педагогіки і психології". (навч. посібник для викладачів, аспірантів та студентів). -К., 2000.


14.04.2012

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!