Психічне здоров'я особистості: проблеми збереження. Реферат

Психічне здоров'я в системі психологічних та медичних знань. Психічне здоров'я дітей та особливості його порушень

Існує значне розходження і відносно визначення основних дефініцій "здоров'я". У літературі, як зарубіжній, так і вітчизняній, підкреслюється необхідність розглядати здоров'я не тільки як категорію медичну, але й соціально-психологічну і філософську[19;20].

Такий підхід, на нашу думку, має сенс, оскільки людина – істота не стільки біологічна, скільки соціальна. Прояви її здоров'я або нездоров'я пов'язані не тільки з нормальним функціонуванням організму, а й обумовлені її психосоціальним благополуччям, ефективною соціально-психологічною адаптацією, власною реалізацією в оточуючому світі. Тому, на наш погляд, категорія "здоров'я індивіда" може і повинна розглядатися у контексті постановки і вирішення цілого ряду питань, що стосуються психологічних характеристик особистості, зокрема проблеми її психічного здоров'я.

Тенденція визначення здоров'я з урахування соціально-психологічних аспектів життєдіяльності та існування людини простежується у чисельних наукових працях. Багато науковців намагалися дати визначення поняттю "здоров'я", серед них можна виділити Ю. П. Лісіцина, І. І. Брахмана, Є. Н Кудрявцева, Г. П. Апанасенко, Д. Д. Венедиктова, Т. Є. Бойченко. Вихід за межі визначення здоров'я як медичної категорії може бути пов'язаний з недостатністю спроб підвищити рівень здоров'я особи через акцент на формування лише фізичного і соматичного здоров'я. Співвідношення і оцінки означених понять – фізичного, соматичного, психічного, психологічного здоров'я, обговорювались у численних наукових працях [13].

Беручи до уваги, що психічне здоров'я є одним із основних компонентів здоров'я особистості, розпочнемо його розгляд з проведення загального аналізу поняття "здоров'я" та інших понять, які з ним пов'язані. На сучасному етапі розвитку вчення про здоров'я предметом дискусії науковців є ряд проблематичних понять, зокрема таких, як сутність здоров'я, рівень здоров'я, його якісні й кількісні характеристики та інші.

Здоров'я людини визначається комплексом біологічних (спадкових і набутих) та соціальних факторів. Останні мають настільки важливе значення в підтримці стану здоров'я, що у преамбулі статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) записано, що здоров'я - це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад [7;3-8. ].

Таке ж саме визначення подається у психологічному словнику під редакцією Б. Г. Мєщєрякова та В. П. Зінченка (автори посилаються на статут ВООЗ). Крім цього, у словнику вказується, що у широкому розумінні під поняттям "здоров'я" дослідники розуміють можливість організму людини адаптуватися до нових умов з мінімальними затратами ресурсів і часу [6;173]. Як бачимо у визначенні, яке подано, у статуті ВООЗ відсутнє поняття "душевне благополуччя". Можливо, це упущення випадкове, або ж автори статуту ототожнюють "душевне благополуччя" з "духовним благополуччям", що, у певній мірі, є помилковим. Для підтвердження такої думки продовжимо далі розгляд поняття "здоров'я". У колективній праці під редакцією Г. С. Нікіфорова окремо виділяються фізичне, психічне та соціальне здоров'я. Ці поняття виносяться в назву розділу (розділ II) [26;67].

Однак сама структура розділу, яку розробляли Г. С. Нікіфоров та В. О. Ананьєв, має дещо хаотичний характер, оскільки в заголовках підрозділів, крім поняття "психічне здоров'я" (індивідуально-типологічні аспекти), з'являються ще поняття "гармонія особистості" і "душевне здоров'я" та ін.

На нашу думку, запропонована дослідниками структура розділу закладає підстави для виникнення поняттєвої плутанини:

  • По-перше, ними порушене правило розподілу поняття і, як наслідок цього, розділ не має чіткого поділу на окремі логічно співпідпорядковані частини.
  • По-друге, заголовок розділу не відображає зміст тексту (він набагато ширший і включає лишню смислову інформацію).
  • По-третє, через назви підрозділів складається враження, що автори, крім поняття "психічне здоров'я", пропонують виділяти окремо ще такі поняття, як "душевне здоров'я" та "гармонія особистості". При цьому не зрозуміло, чи слід їх ототожнювати.
     

Отже, вивчення названої роботи не дає нам чіткої уяви про види чи компоненти здоров'я особистості. Тож варто розглянути думки інших фахівців з цього приводу. Дослідник проблем психології управління О. А. Урбанович при розгляді питань, пов'язаних зі здоров'ям керівника, веде мову про три види здоров'я: фізичне, психічне та духовне [34;352].

При цьому автор робить висновок, що психічне здоров'я людини характеризується її можливостями адаптації, соціалізації та індивідуалізації. Далі вказує на те, що духовне здоров'я виявляється у зв'язках людини з усім світом і виражається у релігійних почуттях, почутті краси і світової гармонії, почутті захоплення і благоговінні перед життям. На нашу думку, запропонована характеристика духовного здоров'я у повній мірі може відображати і психічне здоров'я. Адже душевне благополуччя також неможливе без відчуття гармонії, захоплення і благоговіння перед життям. Зважаючи на сказане, можна припустити, що духовне здоров'я швидше є складовою частиною психічного здоров'я, а не окремою від нього складовою здоров'я загалом. Р. 3. Поташнюк розрізняє такі компоненти здоров'я, як соматичне, фізичне, моральне та психічне [23].

Під соматичним здоров'ям він розуміє поточний стан органів і систем організму людини, основу якого складає біологічна програма індивідуального розвитку, зумовлена основними потребами, які домінують на різних етапах онтогенетичного розвитку. Ці потреби, по-перше, є пусковим механізмом розвитку людини, по-друге, вони забезпечують індивідуалізацію цього процесу. Фізичне здоров'я автор розуміє як рівень росту і розвитку органів та систем організму, основу якого становлять морфологічні й функційні резерви, що забезпечують адаптаційні реакції до зміни умов навколишнього середовища. Однак нас більш цікавить думка дослідника щодо визначення сутності таких понять, як "моральне здоров'я" та "психічне здоров'я", а точніше те, яким чином він їх розрізняє.

Виявляється, що моральне здоров'я, Р. 3. Поташнюк розглядає як комплекс характеристик мотиваційної і потрібнісно-інформаційної сфери життєдіяльності, основу якого визначає система цінностей, настанов і мотивів поведінки індивіда в суспільстві. Він вважає, що моральним здоров'ям є висока духовність людини, яка пов'язана з загальнолюдськими цінностями - добром, любов'ю і красою. Щодо психічного здоров'я, то під цим поняттям автор розуміє стан психічної сфери, основу якого становлять стан загального душевного комфорту, що забезпечує адекватну психоемоційну і поведінкову реакцію. Такий стан зумовлюється як біологічними, так і соціальними потребами, а також можливостями їх задоволення.

За визначенням М. Є. Бачерикова, В. П. Петленка і Є. А. Щербини, "психічне здоров'я – це такий відносно стійкий стан організму і особистості, який дає змогу людині усвідомлено, враховуючи свої фізичні й психічні можливості, а також навколишні природні і соціальні умови, здійснювати й забезпечувати свої індивідуальні й суспільні (колективні) біологічні та соціальні потреби на основі нормального функціонування психофізичних систем, здорових психосоматичних і соматопсихічних відносин в організмі" [3;35-36]. Так, за В. П. Бєловим, А. В. Шмаковим, психічне здоров'я визначається, як єдина і повноцінна життєдіяльність людини, з притаманною їй видовими та індивідуальними біологічними, психологічними і соціальними функціями. [4;60-67].

А. В. Петровский, М. П. М. П. Ярошевський дають наступне визначення: "Психическое здоровье – состояние душевного благополучия, характеризующееся отсутствием болезненных психических проявлений и обеспечивающее адекватную условиям окружающей действительности регуляцию поведения, деятельности. " [27;301]. В. Я. Семке визначає психічне здоров'я як стан динамічної рівноваги індивіда з оточуючим природним і суспільним середовищем, коли усі закладені в його біологічній і соціальній суті життєві здібності, проявляються найбільш повно, а всі підсистеми організму функціонують з максимальною інтенсивністю. [32;. 5-7].

Б. Д. Петраков і Л. Б. Петракова, вказуючи на складність і багатоаспектність визначення психічного здоров'я, на підставі аналізу значного числа таких досліджень роблять висновок, що психічне здоров'я – це динамічний процес психічної діяльності, якому властиві детермінованість психічних явищ, гармонійний взаємозв'язок між відображенням обставин дійсності і ставленням індивіда до неї, адекватність реакцій на оточуючі соціальні, біологічні, психічні і фізичні умови, дякуючи здатності людини самоконтролю вати поведінку, планувати і здійснювати свій життєвий шлях у мікро- і макросоціальному середовищі. [21].

За А. Ребером, термін "психічне здоров'я" часто використовується саме для характеристики тієї людини, яка функціонує на високому рівні поведінкового й емоційного регулювання, а не просто тієї, яка не є психічно хворою" [28;141]. Андрос М. Є. під поняттям психічного здоров'я особистості розуміє таке функціонування психіки індивіда, яке забезпечує йому гармонійну взаємодію з навколишнім світом. [2;. 64]. У дослідженнях I. Blumberg встановлюється, що психічне здоров'я – це не тільки відсутність психічних хвороб, а сума обставин, які знаходяться у рівновазі [42;229-239].

Література

  1. Амосов Н. И. Страна детства. – Москва: Знание, 1991. – 288с.
  2. Андрос М. Є. Психічне здоров'я особистості: психологічне консультування керівників шкіл // Освіта і управління. – Том 2. – 1998. – Число 2. – С. 64.
  3. Бачерников Н. Е., Петленко В. П., Щербина Е. А. Философские вопросы психиатрии. – К., 1985. – С. 35-36.
  4. Белов В. П. Шмаков А. В. Реабилитация больных как целостная система // Вестник АМН СССР. – 1987. – 34. – С. 60-67].
  5. Бланков А. С. Социальная дезадаптация нарушения поведения у детей и подростков: Материалы Российской научно-практической конференции. – М., 1996. – С. 15-21.
  6. Большой психологический словарь / Сост. И общ. Ред. В. Мерещяков, В. Зинченко. – Спб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 672 с. ].
  7. Всемирная декларация по здравоохранению ВОЗ. Копенгаген, 1998; Загальна декларація прав людини. – К., 1998. – С. 3-8.
  8. Волошин В. П. Подкорытов В. С. Современное состояние и перспективы научных исследований по детской психоневрологии в Украине // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – 1998. - №1 (4). – с. 11-14.
  9. Дербенев Д. П. Состояние психического здоровья городских подростков с неделинквентным и деликвентным поведением. // Журн. Неврологии и психиатрии им. Корсакова. – 1997. - №8. – С. 48-52.
  10. Дмитриева Т. Н. Формирование алкогольной зависимости у подростков с личностью аффективно-возбудимого типа // Журн. Неврологии и психиатрии им. Корсакова. – 1998. – 33. – С. 11-14.
  11. Жузжаков О. Т. Катков А. Л. Развитие общества, ментальное здоровье и реформа здравоохранения. – Алматы, 1996. – 193с.
  12. Иовчук Н. М., Батыгина Г. З. Распространенность и клинические проявления депрессии в школьной подростковой популяции // Журн. Неврологии и психиатрии. – 1998. - №9. – С. 34].
  13. Катков Л. Теория и практика формирования психического здоровья населения. Кастанай, 1998.. – 267с.
  14. Кочерга О., Васильєв О. Психічне здоров'я молодшого школяра. // Психолог на батьківських зборах / Упоряд. О. Главник. – К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. – 112с. – С. 20.
  15. Крижанівська Л. О. Психічні розлади непсихотичного рівня у ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи (клініка, діагностика, лікування). Автореферат дис... д-ра мед. наук: 14.01. 16. – Київ, 1998. – 40с. – С. 37].
  16. Крузе В. Психосоматичні розлади в дитячому віці // Практична психологія та соціальна робота. - 1999. - №2. – С. 27.
  17. Личко А. Е. Подростковая психиатрия. – Ленинград: Медицина, 1985. - 416с.
  18. Максименко С. Д. Психічне здоров'я дітей // Психолог. – січень1 (1) 2002. – С. 4.
  19. Няголова М. Принцип единства сознания и деятельности С. Л. Рубинштейна в контексте европейской гуманистики // Психолог. журнал. – 1999. – т. 20, №5. – С. 20-26.
  20. Педагогическая психология: Учебное пособие /В. Казанская. – СПб.: Питер, 2003. – 366с. – С. 186-188.
  21. Петраков Б. Д., Петракова Л. Б. Психическое здоровье народов мира в ХХ веке // Медицина и здравоохранение. Серия: социальная гигиена и организация здравоохранения. – М., 1984. – 69с.
  22. Потапчук Є. М. Теорія та практика збереження психічного здоров'я військовослужбовців: Монографія. – Хмельницький: Видавництво Національної академії ДПСУ, 2004. – 323с. – С. 4.
  23. Поташнюк Р. З. Психогігієна: Навч. посібн. / Волин. держ. ун-т ім.. Л. Українки. – Луцьк: Надстря, 2000. – 62с. ].
  24. Практическая психология образования / под ред. И. В. Дубровиной: Учебник для студентов высших и средних специальных заведений. – М.: ТЦ "Сфера". – 2000. - С. 34.
  25. Проселкова М. Е. Особенности психического здоровья детей-сирот (возрастной и педагогический аспекты): Автореф. дис… канд. мед. наук. – Москва, 1996. – 24с. – с. 20.
  26. Психология здоровья: Учебник для вузов / Под ред. Г. С. Никифорова. – Спб.: Питер, 2003. – 305с].
  27. Психология: Словарь / Под общ. ред. А. В Петровского, М. Г. Ярошевского. – 2-е изд. – М.: Политиздат. 1990. – С. 301.
  28. Ребер А. Большой толковый психологический словарь. – М.: Вече-Аст., 2000. – Т. 1. – С. 141.
  29. Ротенберг В. С. Бондаренко С. Н. Мозг. Обучение. Здоровье: Книга для учителей. – М., Просвещение, 1989. – 329с.
  30. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога в образовании. – Москва: ВЛАДОС, 1996. – 529с.
  31. Северный А. А. Иовчук Н. М. Социальная дезадаптация поведения у детей и подростков: Материалы Российской научно-практической конференции. – 1996. – С. 15-21.
  32. Семке В. Я. Психическое здоровье и общество // Сибирский вестник психиатрии и наркологии. - 1996. - №1. – С. 5-7].
  33. Технологія моніторингу психічного здоров'я школярів / О. А. Бесєдіна, Г. М. Даниленко, Н. М. Колотій та ін //Метод. рек. – Харків, 1998. – 22с.
  34. Урбанович А. А. Психология управления: Учебное пособие. – Мн.: Харвест, 2001. – 640с.
  35. Фресс П., Пиаже Ж. Экспериментальная психология / Под ред. А. Н. Леонтьева. – М.: Прогресс, 1975. – 283с. – С. 241.
  36. Холл К. С. Собрание статей по педологии и педагогике/ Под ред. Н. Д. Виноградова. – М., 1912. – С. 83.
  37. Хрестоматия. Дети с нарушениями развития. Учебное пособие для студентов и слушателей спецфакультетов. / Составитель В. Астапов. – Москва: Международная педагогическая академия, 1995. – 264с.
  38. Чуркин А. Психическое здоровье населения России // Врач. – 1995. - №6. – С. 22.
  39. Школа и психическое здоровье учащихся / Под ред. С. И. Громбаха. – М., медицина, 1988. – 272с. – С. 29.
  40. Щепин О. П. Современные тенденции состояния здоровья подрастающего поколения страны. // Вопросы охраны материнства и детства. – 1990. – Т. 35. - №2. – С. 3-7.
  41. Angermayer M. C. (ed). From Social Class to Social Stress. Berlin Springer. 1987; 314.
  42. Blumberg I. Mental "health" and mental "illness" // Hosp Commun. Psychiatry. – 1997. – Vol. 130, № 3. – P. 229-239.


03.04.2012

Загрузка...