Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Вікові психологічні особливості сприймання художньої літератури. Реферат
Загрузка...

Вікові психологічні особливості сприймання художньої літератури. Реферат

Сприймання художньої літератури залежить також і від вікових особливостей читачів

У кожному віці людини присутні свої психолого-педагогічні особливості навчально-пізнавальної діяльності, і при ознайомленні з питанням особливостей сприймання студентами художньої літератури не варто забувати про це.

Художні твори, з якими знайомляться студенти, викликають у них далеко більше асоціацій, ніж в учнів. Переважна їх більшість уже сприймає художні твори в єдності змісту і форми.

Студенти переживають складний період юності, а юність – це завжди вік шукань, схвильованих роздумів, високих устремлінь і поривань, вік інтенсивного формування світогляду. У цей час особливо загострена увага до внутрішнього світу людини, до навколишнього життя, а тому й студенти прагнуть і вміють заглиблюватися у внутрішній світ персонажів.

Великою популярністю у студентів користуються ті літературні твори, в яких ставляться важливі моральні проблеми людського буття, психологічне осмислення взаємовідносин людини з суспільством, порушення питання про моральні норми, сімейні стосунки тощо. У художній літературі юнаки й дівчата шукають відповіді на ті проблеми, які їх найбільше хвилюють, осмислюючи і своє місце в житті.

Вони намагаються перевести художній твір у площину понятійних узагальнень, абстрактних ідей, внаслідок чого словесно-художні образи частково руйнуються, частково витісняються.

Психологами доведено, що інтенсивність естетичного розвитку (як і музикального слуху) у кожному віці відзначається своїми особливостями. Найбільше можливостей для цього дає сенситивний, тобто найсприятливіший період, коли найяскравіше виявляється глибина і сила сенсомоторних реакцій, здатність дітей до того, чи іншого навчального предмета, тієї чи іншої діяльності.

Якщо для розвитку мовлення найсприятливішим є вік людини одного до п'яти років, то для літературного - від тринадцяти до п'ятнадцяти, математичного – від п'ятнадцяти до двадцяти. Отже, від того, на якому рівні проводитимуться уроки літератури у шостих – восьмих класах, значною мірою залежатиме ставлення майбутніх студентів до літератури. Естетична глухота, своєрідний дальтонізм сприйманні художньої мови є частіше наслідком навчання, ніж природним результатом генетичної основи, яка закладена у кожній людині.

Н Молдавською було проведено експеримент за допомогою "методу зрізів", а отримані дані допомагають визначити вікові особливості читацького сприймання у старших класах. В результаті було виявлено досить низький рівень сприймання літературного твору учнями 10 (11) класів: "Эти "наивные читатели" не чувствуют особой художественной концентрированности жизненного материала, являющейся результатом строжайшего отбора фактов действительности, которые, будучи включенными в композиционно-образную структуру произведения, становятся уже средством выражения поэтической идеи, целой системы идей" [4; 56].

     

Автор вказує на можливість виправлення даної ситуації у 8 (9) класі. "Качественный анализ ответов восьмиклассников, в частности, свидетельствует об известном "переходном" положении этого возраста в литературном образовании.

То, что подавляющее большинство учащихся 8 класса в восприятии рассказа остались в границах сюжетного построения, свидетельствует о том, что изучение литературных произведений в этом классе необходимо строить так, чтобы под руководством учителя, а потом и самостоятельно, восьмиклассники особенно пристально вглядывались в структуру художественного образа, как малого, так и большого, чтобы развивали необходимые для этого пристальность взгляда, умение проникнуть в глубину поэтического обобщения, в существо поэтической идеи.

Для читающих и воспринимающих "по объекту" изображения нужны специально предусмотренные развивающие средства обучения чтению, которое вело бы их к полному и глубокому восприятию объекта в форме художественного изображения. Процент таких читателей довольно высок, и если в 8 и даже в 9 классе можно еще надеяться на известное продвижение в их литературном развитии при условии целой системы индивидуальных заданий и упражнений, то в 10 классе едва ли можно что-либо сделать" [4; 56].

Крім певних типологічних закономірностей у формуванні художніх інтересів читачів, які зумовлюються їх віковими особливостям, є і такі закономірності, що диктуються іншими факторами – соціальними, національними і навіть зональними.

Темпи розвитку і кількісних і якісних їх показників залежать також від статі. На основі педагогічних експериментів, проведеного колективом інституту художнього виховання Академії педагогічних наук, встановлено, що високими науковими критеріями оцінки художніх творів дівчата у 2 - 3 рази більше, ніж хлопці, хоч, правда, у різних зонах процентне співвідношення якісного приймання мистецтва між хлопцями і дівчатами далеко не однакове: наприклад, для Баку – Тбілісі – 71%, для Москви – 57%, для Мурманська – Архангельська – 20%, для Ташкента – Алма-Ати – 16%.

У п'ятому класі література є улюбленим предметом у 10% хлопців і 25% у дівчат, у десятому класі – у 7% хлопців і 41% дівчат. Таким чином, у хлопців з роками навчання інтерес до художньої літератури зменшується, у дівчат навпаки. Частково це пояснюється професійною орієнтацією учнів. Є також свої особливості у розвитку художньої культури студентів з міських і сільських шкіл.

Тож, спілкуючись із твором художньої літератури, студенти повинні бути максимально уважними, читати вміло, кваліфіковано, проникати глибоко у суть книги, повсякчас розвивати уяву для повного осягнення непростого художнього слова.

Джерела

  1. Антонов А. В. Сприймання та розуміння тексту. - К.: Знання, 1977. - 48с.
  2. Загальна психологія: Підруч. для студ. вузів/С. Д. Максименко, В. О. Зайчук, В. В. Клименко. – Вінниця: Нова Книга, 2004. - 704с.
  3. Макарова Л. І. Основи психології і педагогіки. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 116с.
  4. Молдавская Н. Д. Опыт изучения читательского восприятия старших школьников//Восприятие учащимися литературного произведения и методика школьного анализа. – Л., 1972. – С. 28-56.
  5. Неділько В. Я. Методика викладання української літератури в середній школі: Підр. для студ. ун-тів і пед. ін-тів. – К.: Вища школа, 1978. - 248с.
  6. Никифорова О. И. Психология восприятия художественной литературы. - М.: Книга, 1972. - 154с.
  7. Пасічник Є. А. Українська література в школі. – К.: Рад. школа, 1983. – 319с.
  8. Психологія: Підручник/ Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін. - К.: Либідь, 2000. - 558с.
  9. Синиця О. І. Особливості сприймання учнями художньої літератури//Література учить жити. – К.: Рад. школа, 1968. - С. 53-65.
  10. Степанишин Б. І. Викладання української літератури в школі: Метод. посіб. для вчителя. – К.: РВЦ Проза, 1995. - 255с.
  11. Чепелева Н. В. Психологія читання тексту студентами вузів. – К.: Либідь, 1990. - 100с.
  12. Шапар В. Б. Психологічний тлумачний словник. – Х.: Прапор, 2004. – 640с.
  13. Якобсон П. М. Психология художественного восприятия. - М.: Искусство, 1964. - 86с.


02.04.2012

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!