Психологія спорту: об’єкт, предмет, завдання, різновиди. Реферат

Поняття та предмет спортивної психології. Об’єкт та предмет психології спорту. Різновиди психології спорту, їх внесок у спорт

Поняття та предмет спортивної психології

Предметом спортивної психології спорту є психологічні особливості спортивної діяльності в її різноманітних видах і психологічні особливості особистості спортсмена. Спорт займає велике місце в житті сучасного суспільства. Він не тільки забезпечує всебічний фізичний розвиток людини, але і сприяє вихованню його морально-вольових якостей.

Види спорту різноманітні, але усі вони вимагають участь у спортивних змаганнях і систематичному тренуванні. Розробка ефективних методів спортивного тренування неможлива без вивчення, з одного боку, характерних рис і закономірностей спортивної діяльності, а з іншого боку - особистості спортсмена як суб'єкта цієї діяльності.

Поряд з іншими науками психологія спорту покликана дати аналіз найважливіших сторін спортивної діяльності і тим допомогти раціональному рішенню багатьох зв'язаних з нею практичних питань.

Термін психологічна підготовка частіше всього використовується для позначення великого кола дій тренерів, спортсменів і менеджерів, які спрямовані на формування і розвиток психічних процесів і якостей особистості спортсменів, необхідних для успішної тренувальної діяльності і виступу в змаганнях.

Психологія спорту - напрямок психологічної науки, предметом якого є вивчення закономірностей прояву і розвитку психіки людини, а також групових взаємодій в умовах змагальної та тренувальної діяльності.

Як і багато інших напрямків психології, психологія спорту почала інтенсивно розвиватися в 60-70-і рр. XX століття (П. А. Рудик, А. Ц. Пуні й ін.), причому в цій області основні дослідження були спочатку зосереджені на вивченні індивідуальних розходжень спортсменів, здібностей і можливостей діяти в стресових умовах змагань, способах підвищення ефективності спортивних тренувань.

Об’єкт та предмет психології спорту

     

В даний час спектр питань, розроблювальних спортивною психологією, істотно розширився. Стосовно до кожного виду спорту з урахуванням досягнень загальної, педагогічної, вікової і соціальної психології розробляються програми спеціальних тренувальних комплексів, спрямованих на підвищення як фізичної, так і психічної тренованості спортсменів, їх емоційно-вольової, етичної, моральної і колективістської підготовленості.

У психології спорту досить детально досліджені закономірності ефективного формування рухових навичок і умінь, способи досягнення високих показників сили, витривалості, спритності і координованості рухів, що ґрунтуються на концепції рівня побудови руху Н. А. Бернштейна. У цих дослідженнях вивчаються шляхи і способи формування спеціалізованих сприйнять спортсменів, наприклад відчуття часу, почуття дистанції, зміни швидкості руху об'єкта, передбачення миттєвого розвитку подій, "відчуття м'яча", "відчуття води" і т. д.

Крім того, приділяється увага розвитку методів поліпшення спостережливості, уяви, стратегічного і тактичного мислення, погодженого взаємодії в групових іграх і т. д.

Поглиблення цих досліджень йде як в області вивчення здібностей спортсменів і їх спеціального добору на різних вікових стадіях, так і по шляху виховання і формування цих здібностей у процесі тренувальної діяльності.

Особливу проблему складають такі напрямки психології спорту, як психічна саморегуляція, управління своїм станом у передстартовий період, у ході змагань і після виходу із змагальної ситуації.

Цим питанням, а також відношенню спортсменів до своїх перемог і поразок приділяється більше уваги в останніх дослідженнях психології спорту.

В окремий напрямок виділяються соціально-психологічні дослідження, які розглядають проблеми формування команд, міжособистісні відносини в них, прийоми і способи підвищення їх згуртованості і ціннісно-орієнтаційної єдності, питання взаємин з тренером чи тренерським колективом, з вболівальниками (у тому числі з "спортивними фанатами"), проблеми між-командних взаємин і т. д. Основні задачі сучасної психології спорту складаються не тільки в сприянні досягненню спортсменами високих спортивних результатів, але і у всебічному розвитку особистості спортсмена, у підвищенні його загальної і психологічної культури.

Отже, психологія спорту вивчає психологічні причини, процес і наслідки психічної регуляції спортивної діяльності однієї людини чи групи, що виступають як суб'єкти даної діяльності. Підкреслимо ще раз, що під "спортивною діяльністю" тут розуміються усі види змагального спорту, фізичне виховання, рухова рекреація, профілактичні і реабілітаційні заходи, що включають оздоровчі фізичні вправи.

Суб'єктами ж є всі люди, які залучені в ті чи інші форми спортивної діяльності, під якими розуміються такі як спортсмени, тренери, учителі фізкультури, спортивні керівники, методисти лікувальної фізкультури, батьки спортсменів, глядачі спортивних змагань і т. п.

Психологія спорту як наукова дисципліна і професійна сфера самим тісним чином взаємодіє з трьома областями, збагачуючи завдяки їм у різних планах. Це, по-перше, спортивна практика; по-друге, психологія; по-третє, інші науки про спорт. Причому всі три області розглядаються як однаково значимі для спортивної психології. Усі вони мають відношення до її проблематики, теоретичним підставам, методологічним підходам, науковим і етичним стандартам.

Різновиди психології спорту, їх внесок у спорт

Взаємозв'язки психології спорту і кожної з трьох вище названих областей можуть бути коротко описані так:

  • Психологія спорту - Спортивна практика. Психологія спорту намагається проникнути в суть проблем, які виникають у змагальному спорті чи в області оздоровчої фізкультури, і на цій основі запропонувати свою допомогу в їх дозволі.
  • Психологія спорту - Психологія. Спортивна психологія є однією з прикладних галузей психології. Частково вона черпає знання з усіляких галузей психологічної науки й у той же час вносить свій внесок у подальший розвиток психології в цілому.
  • Психологія спорту - Наука про спорт. Психологія спорту - одна зі спортивних наук, що формує специфічний масив знань про спорт і рухову активність, спираючись на методи і результати інших спортивних наук. Крім того, деякі проблеми можуть бути вирішені тільки на основі міждисциплінарного підходу.

Спортивна психологія як наукова дисципліна і професійна сфера просуває нас у розумінні спорту, поглиблює наші знання про нього. За допомогою психологічних методів вона аналізує, оцінює і направляє активність людей у всіх аспектах спортивної діяльності.

Так, вона вносить свій внесок у забезпечення гарного самопочуття, досягнення і підтримки здоров'я тих, хто займається фізичними вправами, а також у поліпшенні виступів спортсменів у змаганнях.

Спортивна психологія допомагає окремим суб'єктам і групам будувати свою рухову активність у відповідності, з одного боку, з вимогами ситуації і задачі, а з іншого боку - з їх власними потребами і здібностями.

Таким чином, психологія спорту створює масив знань, які вносять вклад як в особистісний ріст і розвиток суб'єктів, так і у формування умов для ефективних занять фізичними вправами і спортом.

Література

  1. Практикум по спортивній психології / За редакцією І. П. Волкова. – С. -Пб., 2002. – 228с.
  2. Спортивна психологія / За ред. Коваленка Р. В. – М., 1994.


25.03.2012

Загрузка...