Традиція регіонального розвитку на Україні. Реферат
Одним з найважливіших компонентів історичного процесу України за відсутності власної державності є традиція регіонального розвитку. Від оптимального балансу потреб різних регіонів та їхніх взаємин з центром залежить цілісність держави та суспільства
Ідея регіоналізму не суперечить державним і національним інтересам України, а лише доповнює їх. Вона набуває особливої актуальності в умовах пошуку різноманітних шляхів виходу з кризи. Одночасно зростання ролі регіонів в Україні відповідає світовим тенденціям так званого "нового регіоналізму", що відображають процес перетворення регіонів в активних суб’єктів суспільного життя.
Слобожанщина завжди була і є одним з найважливіших регіонів України. В сучасних умовах Харківщина зберегла свій унікальний науково-освітній потенціал, посідаючи за відповідними показниками перше місце серед областей України. Область залишається провідним центром машинобудування, виготовлення енергетичного обладнання. Паливно-енергетичний комплекс нашого краю містить у собі приблизно половину запасів природного газу держави. Харківська область перебуває в авангарді процесу політичного структурування українського суспільства.
В усьому світі Харківщину знають завдяки університету, сучасним моделям танків і літаків, роганському пиву, спортивним рекордам у легкій атлетиці. Існують країни, що не мають і половини того, чим можуть і повинні пишатися харків’яни. Тож досить тупцювати на місці і плакати над життям. Пора ставати на ноги і заробляти самим, розраховуючи лише на власні сили. Усіма цими міркуваннями і керувалися розробники Комплексної програми соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 року, створеної зусиллями кращих фахівців - теоретиків і практиків.
Програма "Харківщина-2010" розроблялась на підставі ідей та пріоритетів, представлених в узагальненій програмі "Україна-2010". Над програмою разом працювали керівники облдержадміністрації, Харківського міськвиконкому, діячі культури, представники вищих навчальних закладів, наукових установ.
В основу Програми "Харківщина-2010" покладено фундаментальну ідею - забезпечення пріоритету прав і безпечної життєдіяльності людини, оцінку стану її реалізації та визначення відповідних прогнозних показників на період до 2010 року.
Водночас ставилося за мету більш чітко визначити місце і роль Харківського регіону в геополітичному та геоекономічному просторі України, з’ясувати основні тенденції і варіанти регіонального розвитку, накреслити конкретні цілі, рамкові умови та пріоритети до 2010 року з урахуванням наявних матеріальних, фінансових, інтелектуальних та інших ресурсів області, накреслити оптимальні механізми та шляхи їх досягнення. Україна буде зміцнюватися регіонами і Харківський регіон прагне стати "Українським Пітером".
Необхідність розробки програми "Харківщина-2010" за всіма основними напрямками життєдіяльності області в сучасних умовах визначається складними проблемами і негативними процесами в економічному та соціальному розвитку Харківщини:
- розбалансуванням та гальмуванням в розвитку продуктивних сил, зниженням рівня суспільної продуктивності праці і скороченням обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва (у тому числі товарів народного споживання і послуг);
- розбалансуванням бюджетів усіх рівнів, зниженням реальних надходжень до них і зростаючим перевищенням витратної частини над дохідною при недостатньому фінансуванні основних соціальних програм;
- негативними тенденціями в демографічному розвитку області і м. Харкова;
- невідповідністю рівня та якості інвестиційних процесів сучасним і перспективним вимогам;
- різко загостреними диспропорціями в соціально-економічному розвитку міст та інших населених пунктів - відставанням в розвитку сфери обслуговування, інфраструктури, природоохоронних об'єктів тощо.
Для усунення такої ситуації необхідно перейти до здійснення чіткої соціально орієнтованої регіональної політики, яка б одночасно задовольняла інтереси держави і окремих регіонів, всіх прошарків населення, створювала в повному обсязі необхідні правові, економічні, соціокультурні умови для гармонічного розвитку людини, задоволення її матеріальних і духовних потреб і інтересів. Це можливо здійснити за допомогою раціонального і ефективного використання природного і виробничого потенціалу та програмних методів управління соціально-економічними процесами.
Метою Програми соціально-економічного розвитку Харківської області до 2010 року, є зростання реального життєвого рівня населення, забезпечення його оптимальної зайнятості на основі подолання кризи економіки, підвищення ефективності роботи господарчого комплексу, раціонального використання ресурсного потенціалу регіону, формування соціально-орієнтованої економічної системи ринкового типу в умовах удосконалення законодавчої бази, державної та регіональної політики.
Основними завданнями комплексної програми виступають:
- урахування геостратегічного положення Харківської області та міста Харкова;
- визначення основних життєво необхідних потреб населення області, існуючої спеціалізації промисловості та можливостей її ринкової адаптації;
- розкриття спрямування міжобласних, міжгалузевих, виробничих, торгових, соціально-економічних та культурних зв'язків з іншими регіонами України, країнами ближнього та дальнього зарубіжжя;
- оцінка рівня розвитку ринкових відносин, ступеня роздержавлення і приватизації, взаємодії підприємств різних форм власності;
- урахування сучасного стану розвитку економіки, структури виробництва та їх відповідності потребам населення області;
- визначення етапів розвитку виробничої та соціально-побутової інфраструктури;
- оцінка можливостей та структури виробництва товарів для зовнішнього обміну;
- аналіз екологічних обставин у регіоні та формування ефективної природоохоронної політики;
- пошук можливостей щодо залучення іноземного капіталу;
- формування ефективної соціальної політики, яка б забезпечувала працеспроможному населенню робочі місця згідно потреб господарчого комплексу області та соціальний захист;
- урахування соціально-політичних обставин, рівня розвитку демократичних інститутів;
- удосконалення системи управління регіональним розвитком.
Механізми державного регулювання спрямовані на стабілізацію та поетапний перехід до прискореного зростання економіки. Ключовою умовою для досягнення стратегічної мети - переходу від спаду до зростання - є активізація структурних перетворень, інвестиційної й підприємницької діяльності, зниження податкового тиску на товаровиробника, а також єдність жорсткої політики у сфері державного регулювання і підсилення лібералізації економічних стосунків.
Виконання Програми, розв’язання пріоритетних проблем соціально-економічного розвитку, взагалі, зорієнтовано переважно на власні сили та можливості регіону. У той же час вона розрахована й на певну державну підтримку, бо призначена забезпечувати реалізацію інтересів держави та регіону. До Програми включено заходи, якими держава у встановленому порядку буде сприяти розвитку регіону шляхом утворення умов ресурсно-фінансового забезпечення та вдосконалення законодавчої бази.
Особливістю Програми є забезпечення пріоритетних соціокультурних чинників розвитку над економічними. Ідеологічна доктрина документу включає в себе такі визнані в усьому світі положення, як опора на власні сили, любов до так званої "малої Батьківщини", орієнтація на скромний, але чесний достаток, толерантність і терпимість до чужого, професіоналізм і моральне вдосконалення. За весь час свого існування людство не виробило іншого способу подолання труднощів, ніж напружена і результативна праця.
Програма є відкритою для обговорення. Сьогодні існують унікальні в нашій історії можливості для творчого самовиявлення, вільної конкуренції ідей та проектів. Через 10 років ті молоді люди, що зараз лише починають знайомитися з майбутньою професією, будуть у розквіті сил і талантів. Саме їм доведеться вирішувати ті проблеми, що вже сформульовані, і ті, що додасть життя. Немає сумніву в тому, що вони будуть успішно розв’язані.
29.02.2012