Вирішення конфлікту при посередництві психолога. Реферат
Принципи психологічного посередництва. Бар’єри комунікації в конфлікті. Процес психологічного посередництва. Тренінг подолання конфліктів. Тренінг подолання конфліктів
Існує три основні способи вирішення конфлікту:
- силове рішення (боротьба, що призводить до виграшу чи програшу);
- роз’єднання сторін (відхід, відмова від вирішення);
- інтегративне рішення.
Вирішення конфлікту шляхом спільного пошуку і реалізації взаємовигідного рішення ми називаємо подоланням.
Пошук мирних засобів вирішення конфлікту є конструктивнішим, ніж силових тому що:
- Конфлікт заважає досягненню цілі і збереженню значимих відносин, заважає нормальному функціонуванню більшості соціальних систем;
- Конфлікт неминуче супроводжується руйнівними переживаннями, які скорочують життя конфліктуючих сторін.
Коли конфлікт фруструє суб’єкта, його діяльність ускладнюється, початкова мета стає важкодосягненою. Вирішення конфлікту включає чотири етапи:
- 1. Врегулювання власних переживань.
- 2. Аналіз конфлікту (пріоритетів, інтересів, побоювань, обставин) і вибір стратегії його вирішення.
- 3. Реалізація стратегії вирішення конфлікту.
- 4. Досягнення мети.
Врегулювання власних переживань. Так як будь-який конфлікт характеризується інтенсивними емоційними реакціями і переживаннями, здібність опонентів до аналізу ситуації і прийняттю зваженого рішення мінімальна. Тому перший крок до подолання конфлікту – це володіння емоціями.
Аналіз конфлікту. Аналіз конфлікту передбачає виявлення предмету, учасників, їх пріоритетів, інтересів, побоювань, обставин; вибір стратегії його вирішення на основі прогнозу наслідків різних сценаріїв розвитку подій.
Реалізація стратегії вирішення конфлікту. Застосовуються дії, спрямовані на усунення факторів, що фруструють діяльність.
Якщо засобом подолання конфлікту вибираються переговори, процес може включати наступні етапи:
1. Підготовка переговорів.
2. Основний процес:
- врегулювання емоцій,
- налагодження відносин,
- угода про правила переговорів,
- вияснення позицій,
- визначення інтересів, які стоять за позицією,
- висунення взаємовигідних варіантів,
- досягнення згоди по найкращим варіантам на основі справедливих критеріїв.
3. Реалізація угоди.
Для успішного управління конфліктом в першу чергу необхідно володіти емоційними реакціями. Емоційна реакція виникає у відповідь на значиму подію чи її передбачення.
Можна виділити наступні етапи в протіканні емоцій:
- 1. Процес сприйняття події, формування психічного образу і символізація його в свідомості.
- 2. Емоційна оцінка події.
- 3. Внутрішнє емоційне переживання.
- 4. Зовнішня емоційно-насичена поведінкова реакція.
- 5. Емоційний слід після виходу із ситуації.
У відповідності з цими етапами методи управління емоціями можна розділити відповідно на п’ять груп:
- 1. Спрямовані на зміну процесу сприйняття події;
- 2. Спрямовані на зміну емоційної оцінки сприйнятої події;
- 3. Спрямовані на зміну процесу внутрішнього емоційного переживання внутрішнього емоційного переживання події;
- 4. Спрямовані на зміну зовнішньої, доступної для спостереження реакції;
- 5. Спрямовані на зміну емоційного сліду, який залишився після завершення конфліктної взаємодії.
Групи методів управління емоціями
Інформаційне повідомлення "Руйнівні переживання та невиправдані почуття".
Практикум
Мета роботи:
Вивчення емоційних станів, що супроводжують конфліктну взаємодію.
Хід роботи.
Кроки з 2 по 5 виконуються кожним учасником тренінгу індивідуально, 6-й – в робочій групі численністю 6-8 чол.
1. Пригадайте, коли і де в останній час ви переживали перераховані вище руйнівні переживання.
2. Складіть таблицю, де проти кожної групи переживань (С) опишіть ряд ситуацій (А), у відповідь на які у вас виникають ці емоції. Спробуйте пригадати по декілька ситуацій на кожну групу емоцій. Можливо, деякі з емоційних переживань вам не властиві, ви їх ніколи не відчуваєте. В такому випадку пропустіть відповідну рубрику.
Таблиця 1. Перелік ініціюючих подій
С Негативна емоційна реакція | А Ініціююча подія |
Емоції тривожної групи (хвилювання) | 1) 2) |
Емоції агресивної групи (гнів, образа) | 3) 4) |
Емоції ауто-агресивної групи (через мірне почуття вини) | 5) 6) |
Емоції депресивної групи | 7) 8) |
Сильний смуток | 9) 10) |
3. Опишіть, що ви зробили в кожній ситуації: ваші переживання і ваша поведінка у відповідь. Зверніть увагу на те, що важливо описати не тільки ваші вчинки у зовнішньому плані поведінки, але і ваші емоційні переживання при цьому.
Таблиця 2. Перерахунок негативних відповідей.
А Ініціююча подія | С Моя негативна відповідь на подію: переживання і поведінка (через-мірні, руйнівні переживання і неконструктивна поведінка) |
1-10 з таблиці № 1 | 1) 2) ... 10) |
25.02.2012
