Osvita.ua Высшее образование Рефераты Психология Історія психології та людської культури. Реферат

Історія психології та людської культури. Реферат

Г. С. Костюк: історія психології та історія людської культури у зв'язку з пояснювальним принципом детермінізму

З ім'ям Г. С. Костюка пов'язується широкомасштабна праця з видання серії збірників статей "Нариси з історії вітчизняної психології" (1952 - 1959). Костюк з великим колективом співавторів простежує характер втілення ідеї осередку в певній психологічній системі, показує зв'язок її з "духом часу", визначає соціально-економічні та загальнокультурні засади психологічних здобутків.

З'ясовується провідний мотив-пафос психологічних пошуків мислителя. життєва доля, гідність існування, ідея пізнання, почуття, суспільні ідеали тощо. Осердям історико-психологічних пошуків Костюка, як і Рубінштейна, є проблема детермінізму у зв'язку з мотивацією психічної активності живої істоти. Психіка не тільки визначається об'єктивним світом, а й перетворює цей світ відповідно до своїх життєвих потреб. Тому характер детермінізму історично визначених психологічних творів є провідною рисою для їхньої оцінки. Ідея детермінізму суттєво поєднує ретроспективне і проспективне в історико-наукових розвідках. Інтерес до історії здобуття психологічних знань є засадою, передумовою високої культури вченого-мислителя.

Видатними ентузіастами історико-психологічних досліджень були й автори "Нарисів". Зокрема, М. Пелех підняв із забуття велику спадщину діячів Києво-Могилянської академії. П. Р. Чамата досліджував проблеми самопізнання та самосвідомості в теоретичному русі психології.

Особливістю "Нарисів" є спроба з'ясувати широке культурне підґрунтя психологічних пошуків, у зв'язку з чим до історії психології було підключено цілий шерег вітчизняних філософів, природодослідників, письменників. Так було встановлено зв'язок культурних надбань народу з психологічними вченнями.

Після певного спаду вже на початку 90-х років в українській психології відбулися значні зрушення в історико-психологічних дослідженнях - створення в інститутах відповідних відділів, видання серії праць з історії світової психології. Постала спроба побудувати систему психологічних знань, використовуючи змістовний евристичний принцип - єдність історичного та логічного, чим розкривається непорушний зв'язок, взаємне відбиття логіки наукової системи та історії психологічних знань.

В інших регіонах світу - зокрема в Західній Європі, а особливо у США - у XX столітті було здійснено великий стрибок у галузі історико-психологічних досліджень. Автори їх спиралися на першоджерела книгосховищ світового рівня, намагались об'єктивно висвітлити психологічні напрями.

Проте цим творам властивий непереборний емпіризм з упереджено вибірковою увагою до географічне близьких або духовно споріднених праць. У цих нерідко значних. за обсягом дослідженнях здебільшого відшукуються певні поняттєві "константи", які мають місце в історичному русі психології, але сам рух знань при цьому залишається незбагненним.

Принаймні все зводиться до певного стереотипу послідовностей: психологія донаукова і наукова. Але цей двоступеневий поділ історії дисципліни не є специфічно історико-психологічним. Хоча зв'язок історії культури та психології завжди залишатиметься актуальною дослідницькою проблемою.

     

Література

  1. Абаньяно Н. Введение в экзистенциализм. Санкт-Петербург, 1998.
  2. Абаньяно Н. Мудрость философии и проблемы нашей жизни. Санкт-Петербург, 1998.
  3. Вебер М. Избранное. Образ общества. Москва, 1994.
  4. Вгтдепъбанд В. О Сократе // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
  5. Гуссерль Э. Картезианские размышления. Москва, 1998.
  6. Гуссерль Э. Философия как строгая наука. Новочеркасск, 1994.
  7. Зиммель Г. Истина и личность // Лики культуры: Альманах. Москва, 1995. Т. 1.
  8. Ортега-и-Гассет X. Дегуманизация искусства. Москва. 1990.
  9. Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. Москва. 1997.
  10. Риккерт Г. Введение в трансцендентальную философию. Киев, 1904.
  11. Риккерт Г. Философия истории. Санкт-Петербург, 1908.
  12. Риккерт Г. О системе ценностей//Логос. 1914. Вып. 1. Т. 1.
  13. Самосознание европейской культуры XX века: Мыслители и писатели Запада о месте культуры в современном обществе. Москва, 1991.


16.02.2012

Загрузка...

Чтобы получать первым
все новости от «Osvita.ua»
в Facebook — нажмите «Нравится»

Освіта.ua

Спасибо,
не показывайте мне это!