Видатний психолог Уотсон Джон. Реферат
У рефераті наведено біографічні відомості про видатного психолога Уотсона Джона
Джон Бродес Уотсон народився 9 січня 1878 р. у штаті Південна Кароліна. У 1894 p. Уотсон вступив до баптистського університету Фурмана в Гринвілі, маючи бажання стати священиком. Закінчивши його в 1900 p., він здобув ступінь магістра, однак після смерті матері відмовився від своїх намірів і вступив до Чикагського університету.
Тоді там працювали відомі вчені Джон Дьюї та Джеймс Енджел. Вони вплинули на Уотсона так, що він захопився психологією. Він закінчив університет у 1903 p., ставши наймолодшим доктором. У тому самому Чиказькому університеті він працював викладачем упродовж наступних п'яти років. Крім цього, він також займався і науковою роботою під керівництвом професора Енджела. Вивчаючи білих пацюків, Уотсон дійшов висновку, що в дослідах з тваринами він може з'ясувати все те, що вивчають його колеги, проводячи дослідження з людьми. Самому вченому не подобалася ідея про досліди на людях.
1908 р. Уотсон перейшов до університету Джона Гопкінса в Балтіморі, де очолив кафедру експериментальної порівняльної психології. Працюючи в університетській лабораторії, він поступово дійшов висновку про створення нового напряму в психології - "біхевіоризм", метою якого стало вивчення поведінки. На думку вченого, саме поведінку найлегше спостерігати і вивчати, на відміну від свідомості й людських почуттів. Ці ідеї він вперше виклав у книзі "Психологія з погляду біхевіориста", виданій 1913 р.
У цій роботі Уотсон говорить про необхідність проведення поведінкових досліджень, оскільки подібні досліди, проведені раніше, зробили внесок у теорію психічних процесів, які стосувалися органів чуття людини. Однак цих досліджень було недостатньо для визначення нових напрямків експериментальних досліджень. Так учений дійшов висновку про необхідність компромісу: або психологія вивчатиме факти поведінки як такі, незалежно від того, чи мають вони відношення до проблем свідомості; або біхевіоризм розумітимуть як окрему науку, незалежну від психології.
Особливістю біхевіориського підходу було те, що дослідження людини і тварини за своєю суттю не відрізняються. На думку Уотсона, до вивчення людської поведінки потрібно застосовувати ті самі методи, що й до вивчення поведінки тварини. Основними при цьому є поняття стимулу й реакції. Будь-яку поведінку слід розглядати як реакцію організму на стимули середовища. Отже, учений стверджував, що за реакцією можна зробити висновок про її стимул, а також, знаючи стимул, можна вгадати наступну реакцію.
У роботі "Психологія з погляду біхевіориста" Уотсон припустив, що психологія людини не відповідає вимогам, які ставлять до неї як до природничої науки. Вивчаючи свідомість, психологи у своїх міркуваннях спираються на спостереження, тому що не можуть проводити експерименти. Таким чином, на думку Уотсона, психологія є недостатньо експериментальною і надто умоглядною наукою, не вирішує життєво важливих людських проблем.
У своїй роботі Д. Уотсон запропонував відмовитися від вивчення свідомості як самостійного об'єкта дослідження, наблизивши психологію до інших природничих наук. Учений визнавав, що деякими проблемами за такої зміни предмета психології доведеться знехтувати, однак він вважав, що ці проблеми можуть бути згодом переформульовані так, що біхевіористські методи сприятимуть їх розв'язанню.
У своїх дослідах з дресирування пацюків Д. Уотсон користувався методом підкріплення. Ті реакції, вироблення яких було необхідне, заохочувалися, а всі небажані спричиняли покарання. Переносячи цей метод на поведінку людини, вчений вважав, що за допомогою підкріплення на людину можна впливати, спрямовуючи поведінку в потрібне русло.
Лише через два роки після виходу книги Уотсона було обрано президентом Американської психологічної асоціації. Біхевіоризм став популярним і його методи почали використовувати в інших науках: соціології, антропології, педагогіці. Особливо активно його використовували в останній.
На думку Уотсона, за допомогою принципу підкріплення можна впливати на особистість дитини, яка формується. Він вважав, що з дитини можна виховати представника будь-якої професії, навіть злодія або бурлаку, незалежно від його першо-початкових здібностей, схильностей, покликання або походження.
Цей підхід був основним у багатьох виховних установах упродовж кількох десятиліть. Вважалося, що за правильного виховання з будь-якої дитини можна виховати генія. Якщо ж педагога спіткала невдача, причиною цього вважали брак виховання.
1930 р. Д. Уотсон видав книгу "Біхевіоризм". Основою для цієї роботи стали лекції, прочитані ним раніше у Новій школі соціальних досліджень у Нью-Йорку.
Біхевіористські ідеї виявилися досить корисними в такій сфері діяльності, як реклама. Уотсон використовував нові принципи рекламної творчості: він звертав особливу увагу на форму презентації рекламного повідомлення. Він вважав, що за допомогою необхідного стимулу в потенційного споживача можна викликати бажану реакцію, тому основне завдання полягає в тому, щоб знайти цей стимул.
Внесок Д. Уотсона у психологічну науку значний, оскільки він став основоположником нового напрямку в психології. Ґрунтуючись на дослідах, які проводив з тваринами, Джон Уотсон зробив висновок про важливу роль поведінки під час вивчення психології людини. Поведінка, на відміну від свідомості, може бути досліджена об'єктивними методами, а отже, вона наближає психологію до природничих наук.
Уотсон помер 1958 р.
Література
- Орбан-Лембрик, Лідія Ернестівна, Соціальна психологія: У 2-х кн.:Підруч. для студ. вузів. Кн. 1. Соціальна психологія особистості і спілкування. - К.: Либідь, 2004. - 576с. - 18.00.
- Психологія. - К.: Либідь, 2001. - 560с.
- Психологія. - К.: Либідь, 1999. - 558с.
- Політична психологія. - К.: ЦУЛ, 2003. - 216с.
- Загальна психологія. - К.: Либідь, 2005. - 464с.
- Гуманістична психологія. - К.: Університетське вид-во "Пульсари", 2001. - 252 с.
- Бондарчук Олена Іванівна Психологія сім'ї. - К.: МАУП, 2001. - 96с.
- Морозов С. М., Бондар В. В. Клінічна психологія. - К.: ІПО КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2001. - 116с.
- Пащенко, Світлана Юріївна Загальна психологія. - Запоріжжя, 2004. - 32с. - 1.50.
- Петро Андрійович Загальна психологія. - К.: Вища школа, 2004.
05.02.2012
