Мета. Ознайомити учнів із питаннями, що ставимо до різних форм іменників, розвивати уміння спостерігати мовні явища, мислення. Активізувати і поповнювати словниковий запас, виховувати любов до природи, пошану до хліба.
Обладнання: Записи на дошці, питання, таблиці до вправ 407 і 408, малюнок білочка.
Хід уроку
1. Організаційна частина.
2. Перевірка домашнього завдання.
Відкрили зошити. Чи у кожного з вас виконано домашнє завдання?
3. Хвилинка каліграфії:
- Рр ра ро ря рв
- Роботящі руки зерно у ріллю. Посіли.
- Перевірити ненаголошений голосний в слові “Зерно”.
- Дібрати синонім до слова “рілля”.
- Розібрати за частинами мови, членами речення. Встановити зв’язок слів у реченні.
4. Актуалізація опорних знань. Повторення ознак іменника (фронтально):
- Що означають іменники?
- Назвами чого є іменники? (Істот, неістот).
- Якими бувають іменники? (Власними, загальними).
- Якого роду бувають іменники? (Ч.р., Ж.р., С.р.)
5. Повідомлення теми і мети уроку.
Іменники, зв’язуючись у реченні з іншими словами, змінюють своє закінчення, тобто вживаються в різній формі. Зміна закінчень іменників називається відмінюванням, або зміною іменників за питаннями. Це і буде темою нашого уроку.
6. Робота над новим матеріалом.
Наприклад, слово “книга” має різні форми: книга, книзі, книги, книгу, книгою, у книзі.
Форми одного й того ж слова треба відрізняти від інших, спільнокореневих слів, які різняться і за будовою, і за значенням: книжка, книгарня.
Робота з текстом (запис на дошці).
Виправте помилки, позначте закінченні різних формах іменника руки:
- У роботі не жалій (руки).
- Хвала (руки), що пахнуть хлібом.
- Майстер на всі (рука).
- Працьовитими (руки) весь світ тримається.
- Знання у (руки) не носити.
- Дібрати спільнокореневі слова до слова (руки).
- Розповідь учителя з порою на наочність.
- До іменника в гостину завітала вся родина.
- Ось один питає хто ти? що ти?
- Хоче він про наслідки роботи
- І про тебе чути лиш похвали,
- Щоб тебе як приклад називали.
- Другий доскіпує свого –
- Хоче знати він: кого? чого?
- І про тебе знать, якого роду,
- Що немає роду переводу.
- Все третій дасть – не жаль йому,
- Але хоче знать: кому? чому?
- Знать про тебе, гожого на вроду,
- Що даєш і ти свому народу?
- У четвертого свої потреби:
- Він – кого? і що? – питає в тебе.
- І кого всі ми за друзів маєм,
- Що друзі роблять нам взнаєм?
- А п’ятий хоче знать: ким? чим?
- У труді орудуй разом з ним.
- Хоче знать: що здатний ти утнути?
- Чим ти сильний? Ким ти хочеш бути?
- Робота з підручником.
Вправа 407. Учні читають текст вправи.
Пригадайте, які ви знаєте приказки, прислів’я про хліб? Робота з таблицею (на дошці):
- Печеться (що?) хліб;
- купити (чого?) хліба;
- завдячуємо (чому?) хлібу;
- шануємо (що?) хліб;
- зустрічаємо (чим?) хлібом;
- калина (на чому?) на хлібі.
Вправа 408. Виділення словосполучень зі словом білка. Робота з таблицею (на дошці):
- Вистрибнула (хто?)...;
- хвіст (у кого?)...;
- допоміг (кому?)...;
- стерегли (кого?);
- рушити (за ким?)...;
- шубка (на кому?)....
Розвиток зв’язного мовлення. Ми виконували вправу, в якій йшла мова про білочку. Спробуємо описати її зовнішній вигляд за таким планом.
План:
- Де живе білка?
- Яке у неї хутро?
- Які у білочки очі? вуха? мордочка?
- Який у неї хвіст?
- Які білка має звички?
Робота над граматичним визначенням:
- Назвою чого є іменник хліб (Неістот)
- Які питання ставимо до назв неістот?
- Назвою кого є іменник білка? (Істот).
- Які питання ставимо до назв істот?
- Формування правила.
- Читання правила з книжки.
Вправлення у постановці питань до іменників. Вправа 409. (усно).
7. Підсумок уроку:
- Гра “Ланцюжок”.
- Прочитати іменник з запитанням “ланцюжок”.
- Парта, зошит, вікно.
- Що ми вивчали на уроці?
- Які питання ставимо до іменників назв неістот?
- Які питання ставимо до іменників назв істот.
8. Домашнє завдання: Вправа 409 (2) ст. 175.