• Напечатать
• Спросить
• Отправить другу
• Поделиться
  • Facebook
  • Twitter
• Подписаться на новости

Найбільша відмінність існує між тими поняттями, в яких відображаються реально існуючі (чи ті, що існували) предмети, і тими, в яких мисляться уявні предмети, - так званими нульовими поняттями. Останні ще називають поняттями з порожнім обсягом або просто - порожніми, а протилежні - непорожніми.

Непорожнє поняття - поняття, в якому мисляться реально існуючі (або ті, що існували) предмети.

Наприклад: "Токіо", "Карфаген", "Ярослав Мудрий", "океан", "слон", "мамонт".

Порожнє поняття - поняття, в якому мисляться предмети, котрих або ще не було й немає, або ніколи не буде.

Наприклад: "людина, яка побувала на Марсі", "лікар, здатний перемогти ракову хворобу на будь-якій стадії її перебігу", "вічний двигун", "античне божество", "абсолютно чорне тіло". Не тільки непорожі, а й порожні поняття поділяють за обсягом і змістом.

За обсягом, тобто за кількістю предметів, які в них мисляться, поняття поділяють на загальні й одиничні.

Загальне поняття - поняття, в якому мислиться два чи більше предметів.

Наприклад: "полюс Землі", "планета Сонячної системи", "елементарна частка", "відьма", "вічний двигун".

Одиничне поняття - поняття, в якому мислиться один-єдиний предмет.

Наприклад: "найдовша на Землі ріка", "Чернівецький державний університет", "найповноводніша ріка на Місяці", "Коростенський державний педагогічний інститут".

Усі поняття, незалежно від того, до якого з перелічених видів і підвидів вони належать, поділяються на збірні і незбірні.

Збірне поняття - поняття, в якому кожен елемент обсягу є сукупністю відносно самостійних предметів, що мисляться як один предмет ("сузір'я", "сузір'я Водолія"; "оркестр двадцять другого століття"). Всі інші належать до незбірних.

Обравши відповідну основу поділу, перелічені види понять у свою чергу можна поділити на підвиди. Так, загальні поняття поділяють на реєструючі, в обсязі яких мислиться скінченна, обчислювана множина предметів ("пора року", "обласний центр України"), і нереєструючі, обсяг яких не піддається обчисленню ("елементарна частка", "небесне тіло").

Залежно від того, мисляться в поняттях ознаки разом з їх носіями (предметами) чи ізольовано від них, вони поділяються на конкретні й абстрактні.

Конкретне поняття - поняття, в якому мисляться ознаки з їх носіями, тобто відповідними предметами.

Абстрактне поняття - поняття, в якому мислиться ознака, ізольована від її носія.

Так, у понятті "геніальна людина" мисляться і ознаки, притаманні геніальним людям, і носії цих ознак - геніальні люди, а в понятті "геніальність" відповідна ознака відділяється свідомістю від її носія і мислиться як щось окреме, як самостійний предмет думки (як це парадоксально не звучить). Тому поняття "геніальна людина" належить до конкретних, а "геніальність" - до абстрактних.

Поняття поділяють ще на позитивні й негативні.

Позитивне поняття - поняття, в якому виражається наявність у предмета певних ознак.

Негативне (заперечне) поняття - поняття, й якому виражається відсутність у предмета ознак, що становлять зміст відповідного позитивного поняття.

Прикладами позитивних понять можуть бути "добрий", "красивий", "скупий", а негативних - "недобрий", "некрасивий", "нескупий". Зміст негативного Поняття не можна визначити без знання змісту відпорного йому позитивного.

В одних і тих самих поняттях одночасно відображаються і предмети, і їх зв'язки зі світом. Про це свідчить хоча б наявність у змісті переважної більшості понять родових ознак, характерних для кожного елемента їх обсягу. Проте у формальній логіці до певної міри абстрагуються від цієї істини, жорстко поділяючи поняття на безвідносні й співвідносні.

Безвідносне поняття - поняття, що відображає предмет, з існуванням якого не пов'язується необхідне існування будь-яких інших предметів.

Співвідносне поняття - поняття, що відображає предмети, існування яких немислиме без існування деяких інших предметів.

Прикладами перших можуть бути "прокурор", "дерево", "прислівник", а других - "мати", "сват", "командир".

Відношення між поняттями

У процесі пізнання виникає потреба зіставляти поняття за змістом і обсягом. Порівнюючи поняття за змістом, можна дійти висновку, що одні з них мають спільні ознаки, а інші не мають. Перші називають порівнянними ("жито" і "ячмінь", "людина" і "вчитель", "істина" і "хиба"), а другі - непорівнянними ("електрон" і "кохання", "мораль" і "хімічний елемент", "рослина" і "політика").

Порівнянні поняття зіставляють за обсягом.

Сумісні поняття - поняття, обсяг яких збігається принаймні частково.

Несумісні поняття - поняття, обсяг яких зовсім не збігається.

Залежно від характеру збігу обсягів сумісні поняття поділяються на тотожні (рівнозначні), перехресні (відношення неповного збігу обсягів, перетину) і відношення підпорядкування.

Тотожні (рівнозначні) поняття - поняття, які повністю збігаються за обсягом.

Так, у поняттях "квадрат" і "прямокутний ромб" увага акцентується на різних ознаках, проте всі вони належать предметам однієї й тієї ж множини. Тому ці поняття є тотожними.

Відношення тотожності зображують за допомогою двох кругів, які повністю збігаються.

Перехресні поняття - поняття, обсяг кожного з яких має лише частину спільних елементів.

Наприклад, "студент" і "волейболіст". Графічно відношення цього типу зображується у вигляді двох кругів, які частково збігаються. Зображене на схемі можна передати такими трьома поняттями: "студент-волейболіст", "студент-неволейболіст" і "волейболіст-нестудент".

Поняття, що перебувають у відношенні підпорядкування, - такі два поняття, обсяг одного з яких повністю входить до обсягу другого, а обсяг другого - лише частково до обсягу першого.

У такому відношенні перебувають поняття "поет" і "митець", "нейтрон" і "елементарна частка", "адвокат" і "юрист".

Перші в перелічених парах понять називаються підпорядкованими, а другі - підпорядковуючими. Вони співвідносяться як вид і рід. Це відношення треба відрізняти від іншого відношення - частини і цілого. Так, поняття "хвойний ліс" і "ліс" перебувають у відношенні підпорядкування, а "дерево" і "ліс" - у відношенні частини і цілого. Ці поняття несумісні, оскільки жодне дерево не є лісом, а ліс - деревом.

Несумісні поняття невиправдано поділяють на спів-підпорядковані, протилежні і суперечні. Проте такий поділ не узгоджується з вимогами логіки, оскільки всі несумісні поняття належать до співпідпорядкованих. Це пояснюється тією обставиною, що вони як порівнянні мають спільну родову ознаку, належать до одного роду, якому вони підпорядковуються як видові щодо нього. Зазначене стосується як тих понять, що визнаються півпідпорядкованими (наприклад, "ячмінь" і "овес"), так і тих, які невиправдано виключають із співпідпорядкованих ("білий" і "чорний", "білий" і "небілий"). Всі наведені пари понять є співпідпорядкованими, тобто разом підпорядкованими поняттям "злакова культура" (перший випадок) і "колір" - другий і третій випадки.

Інша річ, що порівнянні несумісні поняття, спів-підпорядковані стосовно родового, між собою перебувають у різних відношеннях. В одному випадку вони виступають як більш чи менш нейтральні одне до одного ("ячмінь" і "овес"), а в іншому - перебувають у певному протистоянні ("білий" і "чорний", "білий" і "небілий").

І перші, й другі потребують якоїсь назви. Оскільки ж відповідних термінів ще немає, можна б назвати перші - нейтрально співпідпорядкованими, а другі - антагоністично співпідпорядкованими. Співпідпорядковані нейтрально поняття утворюються внаслідок поділу за видотвірною ознакою, а їх число може бути різним, від двох до нескінченності. Антагоністично співпідпорядковані поняття відрізняються від них як основою поділу, так певною мірою і кількістю членів поділу. Маючи подібність, антагоністично співпідпорядковані поняття разом з тим і різняться між собою, що є підставою для їх поділу на протилежні та суперечні.

Протилежні поняття - порівнянні несумісні поняття, видові ознаки яких взаємно виключаються.

Зміст протилежних понять має спільну родову ознаку, тому вони й належать до співпідпорядкованих. Обсяги двох протилежних понять не вичерпують обсягу родового стосовно них поняття. До обсягу відповідного родового поняття входить ще й обсяг третього, "проміжного". Так, поняття "білий" і "чорний" мають спільну родову ознаку - "бути кольором". А видові ознаки цих понять взаємно виключаються (жоден білий предмет не має ознак чорного). Разом з тим, крім білих і чорних, існують й інші предмети.

Суперечні поняття - порівнянні несумісні поняття, в одному з яких мисляться предмети з певними ознаками, а в другому - ті предмети відповідної предметної сфери, в яких ці ознаки відсутні, а наявність інших ознаку них не мислиться.

Іншими словами, у відношенні суперечності перебувають позитивне і відповідне йому негативне (заперечне) поняття. На відміну від протилежних два суперечних поняття повністю вичерпують обсяг відповідного родового стосовно них поняття.

Суперечні поняття, подібно до протилежних, співпідпорядковані. Вони є результатом дихотомічного поділу, чого не можна сказати про протилежні поняття. Якщо нейтрально співпідпорядкованих понять може бути скільки завгодно, то кількість антагоністично співпідпорядкованих дорівнює двом. Два суперечних поняття вичерпують обсяг відповідного їм родового, а обсяг двох протилежних понять не вичерпує обсягу родового стосовно них поняття. В останньому мислиться ще одна, "проміжна", множина предметів, яка не відображається в жодному з протилежних понять.

Про умовність відмінності різновидів несумісних понять свідчить хоча б те, що одного разу поняття "колір предмета" поділяється на підмножини, кожній з яких відповідає певний колір; другого разу - на "білі і чорні", а решта зараховується до проміжних за кольором; третього разу - виділяються предмети одного кольору, а всі інші об'єднуються у широку і невизначену множину (в нашому випадку = в множину небілих).

Визначити родове поняття (і відповідне ім'я) стосовно суперечних і протилежних понять загалом складніше, ніж здійснити аналогічні операції стосовно нейтрально півпідпорядкованих понять. Скажімо, утворення суперечного поняття абсолютно не залежить від знання змісту та обсягу відповідного родового поняття. Так, не знаючи ні змісту, ні обсягу поняття "матеріаліст", а виходячи лише із знання відповідного слова (імені), приєднаємо до цього слова частку "не" і одержимо нове слово (ім'я) і нове поняття, яке позначається цим словом, - "нематеріаліст".

Захищаючись від закидів мовознавців, які можуть не погодитися з нашим правом на словотворення, можемо поступитися в цьому разі лише тим, щоб частка "не" в деяких випадках писалася через дефіс. Окремо ж у такій ситуації вона писатися не може, оскільки виступає тут складовою частиною відповідного терміна і виконує роль префікса.

Графічне зображення відношення між обсягами несумісних понять пов'язане з певними труднощами. Це стосується насамперед двох нейтрально співпідпорядкованих понять, які вичерпують увесь обсяг відповідного родового поняття. Подібна схема нічим не буде відрізнятися від схеми суперечних понять.

21.10.2011